Псалом 131

Псалом 131
Уривок з псалому 131 на епітафії у церкві св. Павла у Пассау
ТекстКнига Псалмів
МоваГебрейська мова (оригінал)

CMNS: Псалом 131 у Вікісховищі
S:  Псалом 131 у  Вікіджерелах

Псалом 131масоретській нумерації — 130) — 131-й псалом із п'ятої книги Книги псалмів. Як й інші псалми, починаючи з псалому 119 і закінчуючи псаломом 133, цей псалом починається словами «Висхідна пісня» («Shir Hama'a lot»). Він — найдовший з 15 псалмів, які починаються цими словами. Перекладений таким чином термін, ймовірно, позначає «сходи», що символізують сходи до Єрусалимського храму. На цій основі з тлумачення випливає, що ці псалми співали під час паломництва до Єрусалиму.

Текст

Вірш Гебрейська мова[1] Давньогрецька мова (Септуаґінта)[2] Латинська мова (Вульгата)[3] Українська мова (Переклад Хоменка)[4]
1 שִׁיר, הַמַּעֲלוֹת: זְכוֹר-יְהוָה לְדָוִד-- אֵת, כָּל-עֻנּוֹתוֹ
᾿Οιδὴ τῶν ἀναβαθμῶν. Μνήσθητι, κύριε, τοῦ Δαυιδ καὶ πάσης τῆς πραΰτητος αὐτοῦ, Canticum graduum. [Memento, Domine, David, et omnis mansuetudinis ejus: Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,[5]
2 אֲשֶׁר נִשְׁבַּע, לַיהוָה; נָדַר, לַאֲבִיר יַעֲקֹב
ὡς ὤμοσεν τῷ κυρίῳ, ηὔξατο τῷ θεῷ Ιακωβ sicut juravit Domino; votum vovit Deo Jacob: як він був Господеві клявся, Могутньому Якова[6] обрікався:
3 אִם-אָבֹא, בְּאֹהֶל בֵּיתִי; אִם-אֶעֱלֶה, עַל-עֶרֶשׂ יְצוּעָי
Εἰ εἰσελεύσομαι εἰς σκήνωμα οἴκου μου, εἰ ἀναβήσομαι ἐπὶ κλίνης στρωμνῆς μου, Si introiero in tabernaculum domus meæ; si ascendero in lectum strati mei; «Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,
4 אִם אֶתֵּן שְׁנַת לְעֵינָי; לְעַפְעַפַּי תְּנוּמָה
εἰ δώσω ὕπνον τοῖς ὀφθαλμοῖς μου καὶ τοῖς βλεφάροις μου νυσταγμὸν καὶ ἀνάπαυσιν τοῖς κροτάφοις μου, si dedero somnum oculis meis, et palpebris meis dormitationem, не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,
5 עַד-אֶמְצָא מָקוֹם, לַיהוָה; מִשְׁכָּנוֹת, לַאֲבִיר יַעֲקֹב
ἕως οὗ εὕρω τόπον τῷ κυρίῳ, σκήνωμα τῷ θεῷ Ιακωβ. et requiem temporibus meis, donec inveniam locum Domino, tabernaculum Deo Jacob. покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього».
6 הִנֵּה-שְׁמַעֲנוּהָ בְאֶפְרָתָה; מְצָאנוּהָ, בִּשְׂדֵי-יָעַר
ἰδοὺ ἠκούσαμεν αὐτὴν ἐν Εφραθα, εὕρομεν αὐτὴν ἐν τοῖς πεδίοις τοῦ δρυμοῦ· Ecce audivimus eam in Ephrata; invenimus eam in campis silvæ. Ось чули ми про нього[7] в Ефраті, знайшли його в полях Яарських.
7 נָבוֹאָה לְמִשְׁכְּנוֹתָיו; נִשְׁתַּחֲוֶה, לַהֲדֹם רַגְלָיו
εἰσελευσόμεθα εἰς τὰ σκηνώματα αὐτοῦ, προσκυνήσομεν εἰς τὸν τόπον, οὗ ἔστησαν οἱ πόδες αὐτοῦ. Introibimus in tabernaculum ejus; adorabimus in loco ubi steterunt pedes ejus. Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!
8 קוּמָה יְהוָה, לִמְנוּחָתֶךָ: אַתָּה, וַאֲרוֹן עֻזֶּךָ
ἀνάστηθι, κύριε, εἰς τὴν ἀνάπαυσίν σου, σὺ καὶ ἡ κιβωτὸς τοῦ ἁγιάσματός σου· Surge, Domine, in requiem tuam, tu et arca sanctificationis tuæ. Устань, Господи, до твого відпочинку,[8] ти і кивот твоєї сили!
9 כֹּהֲנֶיךָ יִלְבְּשׁוּ-צֶדֶק; וַחֲסִידֶיךָ יְרַנֵּנוּ
οἱ ἱερεῖς σου ἐνδύσονται δικαιοσύνην, καὶ οἱ ὅσιοί σου ἀγαλλιάσονται. Sacerdotes tui induantur justitiam, et sancti tui exsultent. Священики твої нехай одягнуться у справедливість, святі твої нехай возрадуються вельми.
10 בַּעֲבוּר, דָּוִד עַבְדֶּךָ-- אַל-תָּשֵׁב, פְּנֵי מְשִׁיחֶךָ
ἕνεκεν Δαυιδ τοῦ δούλου σου μὴ ἀποστρέψῃς τὸ πρόσωπον τοῦ χριστοῦ σου. Propter David servum tuum non avertas faciem christi tui. Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника[9] твого.
11 נִשְׁבַּע-יְהוָה, לְדָוִד אֱמֶת-- לֹא-יָשׁוּב מִמֶּנָּה: מִפְּרִי בִטְנְךָ-- אָשִׁית, לְכִסֵּא-לָךְ
ὤμοσεν κύριος τῷ Δαυιδ ἀλήθειαν καὶ οὐ μὴ ἀθετήσει αὐτήν ᾿Εκ καρποῦ τῆς κοιλίας σου θήσομαι ἐπὶ τὸν θρόνον σου· Juravit Dominus David veritatem, et non frustrabitur eam: De fructu ventris tui ponam super sedem tuam. Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.
12 אִם-יִשְׁמְרוּ בָנֶיךָ, בְּרִיתִי-- וְעֵדֹתִי זוֹ, אֲלַמְּדֵם: גַּם-בְּנֵיהֶם עֲדֵי-עַד-- יֵשְׁבוּ, לְכִסֵּא-לָךְ
ἐὰν φυλάξωνται οἱ υἱοί σου τὴν διαθήκην μου καὶ τὰ μαρτύριά μου ταῦτα, ἃ διδάξω αὐτούς, καὶ οἱ υἱοὶ αὐτῶν ἕως τοῦ αἰῶνος καθιοῦνται ἐπὶ τοῦ θρόνου σου. Si custodierint filii tui testamentum meum, et testimonia mea hæc quæ docebo eos, et filii eorum usque in sæculum sedebunt super sedem tuam. Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх, то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі».
13 כִּי-בָחַר יְהוָה בְּצִיּוֹן; אִוָּהּ, לְמוֹשָׁב לוֹ
ὅτι ἐξελέξατο κύριος τὴν Σιων, ᾑρετίσατο αὐτὴν εἰς κατοικίαν ἑαυτῷ Quoniam elegit Dominus Sion: elegit eam in habitationem sibi. Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.
14 זֹאת-מְנוּחָתִי עֲדֵי-עַד: פֹּה-אֵשֵׁב, כִּי אִוִּתִיהָ
Αὕτη ἡ κατάπαυσίς μου εἰς αἰῶνα αἰῶνος, ὧδε κατοικήσω, ὅτι ᾑρετισάμην αὐτήν· Hæc requies mea in sæculum sæculi; hic habitabo, quoniam elegi eam. «Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.
15 צֵידָהּ, בָּרֵךְ אֲבָרֵךְ; אֶבְיוֹנֶיהָ, אַשְׂבִּיעַ לָחֶם
τὴν θήραν αὐτῆς εὐλογῶν εὐλογήσω, τοὺς πτωχοὺς αὐτῆς χορτάσω ἄρτων, Viduam ejus benedicens benedicam; pauperes ejus saturabo panibus. Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.
16 וְכֹהֲנֶיהָ, אַלְבִּישׁ יֶשַׁע; וַחֲסִידֶיהָ, רַנֵּן יְרַנֵּנוּ
τοὺς ἱερεῖς αὐτῆς ἐνδύσω σωτηρίαν, καὶ οἱ ὅσιοι αὐτῆς ἀγαλλιάσει ἀγαλλιάσονται· Sacerdotes ejus induam salutari, et sancti ejus exsultatione exsultabunt. Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.
17 שָׁם אַצְמִיחַ קֶרֶן לְדָוִד; עָרַכְתִּי נֵר, לִמְשִׁיחִי
ἐκεῖ ἐξανατελῶ κέρας τῷ Δαυιδ, ἡτοίμασα λύχνον τῷ χριστῷ μου· Illuc producam cornu David; paravi lucernam christo meo. Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.[10]
18 אוֹיְבָיו, אַלְבִּישׁ בֹּשֶׁת; וְעָלָיו, יָצִיץ נִזְרוֹ
τοὺς ἐχθροὺς αὐτοῦ ἐνδύσω αἰσχύνην, ἐπὶ δὲ αὐτὸν ἐξανθήσει τὸ ἁγίασμά μου. Inimicos ejus induam confusione; super ipsum autem efflorebit sanctificatio mea.] Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти».

Використання

Вірші 13–14 псалому 131, вирізблені на камені на вулиці Короля Георга у Єрусалимі.

Юдаїзм

  • Псалом 131 читають після молитви «Мінха», між Сукотом і святом Shabbat Hagadol.
  • Вірші 8–10 є серед молитов, які читають, коли сувій тори кладуть у Арон га-Кодеш.
  • Вірш 13 є чотирнадцятим віршем молитви «Yehi Kivod».

Новий Завіт

Католицька церква

Святий Бенедикт Нурсійський переважно використав останні псалми з Книги псалмів для вечірніх. Згідно Статуту Бенедикта 530 AD, цей псалом традиційно співали на вечірніх вівторка.

На Літургії годин псалом 131 читають на богослужбових читаннях у суботу першого тижня і на вечірніх четверга третього тижня. Його розділяють на дві частини. На месі псалом читають на свято Небовзяття Марії.

Використання у музиці

До музичних обробок псалому «Memento Domine David» належать твори таких композиторів як Йоганна Давіда Гайніхена: «Memento Domine David» у соль мінор (1724); Давіда Переса та Франціско Кабо. У 1670 році Марк Антуан Шарпантьє також поклав на музику псалом «Memento Domine David», H 155 для солістів, хору, 2 струнних інструментів і баса.

Примітки

  1. L’original hébreu provient du site Sefarim, du grand rabbinat de France.
  2. Lesen im Bibeltext. www.bibelwissenschaft.de. Процитовано 29 вересня 2019.
  3. Vulgate: Psalms: Psalms Chapter 131. www.sacred-texts.com. Процитовано 29 вересня 2019.
  4. Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.
  5. Старання — піклування, щоб збудувати храм у Єрусалимі. (Святе письмо, Переклад Хоменка, ст. 731)
  6. Могутній Якова — епітет Бога. (Святе письмо, Переклад Хоменка, ст. 731)
  7. Про нього — про кивот завіту, який мав бути перенесений з Ефрати (Вифлеєму). Його потім знайдено в Яарських полях (Кіріят-Єарім), де він перебував довгий час. (Святе письмо, Переклад Хоменка, ст. 731)
  8. Відпочинку. Після усунення кивота з Шіло він не мав постійного місця побуту. (Святе письмо, Переклад Хоменка, ст. 731)
  9. Помазаника — царя. (Святе письмо, Переклад Хоменка, ст. 731)
  10. Ріг — могутній потомок, Месія. Світильник — потомство. (Святе письмо, Переклад Хоменка, ст. 731)

Джерела