Вірш
|
Гебрейська мова[1]
|
Давньогрецька мова (Септуаґінта)[2]
|
Латинська мова (Вульгата)[3]
|
Українська мова (Переклад Хоменка)[4]
|
1
|
שִׁיר, הַמַּעֲלוֹת: זְכוֹר-יְהוָה לְדָוִד-- אֵת, כָּל-עֻנּוֹתוֹ
|
᾿Οιδὴ τῶν ἀναβαθμῶν. Μνήσθητι, κύριε, τοῦ Δαυιδ καὶ πάσης τῆς πραΰτητος αὐτοῦ,
|
Canticum graduum. [Memento, Domine, David, et omnis mansuetudinis ejus:
|
Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,[5]
|
2
|
אֲשֶׁר נִשְׁבַּע, לַיהוָה; נָדַר, לַאֲבִיר יַעֲקֹב
|
ὡς ὤμοσεν τῷ κυρίῳ, ηὔξατο τῷ θεῷ Ιακωβ
|
sicut juravit Domino; votum vovit Deo Jacob:
|
як він був Господеві клявся, Могутньому Якова[6] обрікався:
|
3
|
אִם-אָבֹא, בְּאֹהֶל בֵּיתִי; אִם-אֶעֱלֶה, עַל-עֶרֶשׂ יְצוּעָי
|
Εἰ εἰσελεύσομαι εἰς σκήνωμα οἴκου μου, εἰ ἀναβήσομαι ἐπὶ κλίνης στρωμνῆς μου,
|
Si introiero in tabernaculum domus meæ; si ascendero in lectum strati mei;
|
«Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,
|
4
|
אִם אֶתֵּן שְׁנַת לְעֵינָי; לְעַפְעַפַּי תְּנוּמָה
|
εἰ δώσω ὕπνον τοῖς ὀφθαλμοῖς μου καὶ τοῖς βλεφάροις μου νυσταγμὸν καὶ ἀνάπαυσιν τοῖς κροτάφοις μου,
|
si dedero somnum oculis meis, et palpebris meis dormitationem,
|
не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,
|
5
|
עַד-אֶמְצָא מָקוֹם, לַיהוָה; מִשְׁכָּנוֹת, לַאֲבִיר יַעֲקֹב
|
ἕως οὗ εὕρω τόπον τῷ κυρίῳ, σκήνωμα τῷ θεῷ Ιακωβ.
|
et requiem temporibus meis, donec inveniam locum Domino, tabernaculum Deo Jacob.
|
покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього».
|
6
|
הִנֵּה-שְׁמַעֲנוּהָ בְאֶפְרָתָה; מְצָאנוּהָ, בִּשְׂדֵי-יָעַר
|
ἰδοὺ ἠκούσαμεν αὐτὴν ἐν Εφραθα, εὕρομεν αὐτὴν ἐν τοῖς πεδίοις τοῦ δρυμοῦ·
|
Ecce audivimus eam in Ephrata; invenimus eam in campis silvæ.
|
Ось чули ми про нього[7] в Ефраті, знайшли його в полях Яарських.
|
7
|
נָבוֹאָה לְמִשְׁכְּנוֹתָיו; נִשְׁתַּחֲוֶה, לַהֲדֹם רַגְלָיו
|
εἰσελευσόμεθα εἰς τὰ σκηνώματα αὐτοῦ, προσκυνήσομεν εἰς τὸν τόπον, οὗ ἔστησαν οἱ πόδες αὐτοῦ.
|
Introibimus in tabernaculum ejus; adorabimus in loco ubi steterunt pedes ejus.
|
Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!
|
8
|
קוּמָה יְהוָה, לִמְנוּחָתֶךָ: אַתָּה, וַאֲרוֹן עֻזֶּךָ
|
ἀνάστηθι, κύριε, εἰς τὴν ἀνάπαυσίν σου, σὺ καὶ ἡ κιβωτὸς τοῦ ἁγιάσματός σου·
|
Surge, Domine, in requiem tuam, tu et arca sanctificationis tuæ.
|
Устань, Господи, до твого відпочинку,[8] ти і кивот твоєї сили!
|
9
|
כֹּהֲנֶיךָ יִלְבְּשׁוּ-צֶדֶק; וַחֲסִידֶיךָ יְרַנֵּנוּ
|
οἱ ἱερεῖς σου ἐνδύσονται δικαιοσύνην, καὶ οἱ ὅσιοί σου ἀγαλλιάσονται.
|
Sacerdotes tui induantur justitiam, et sancti tui exsultent.
|
Священики твої нехай одягнуться у справедливість, святі твої нехай возрадуються вельми.
|
10
|
בַּעֲבוּר, דָּוִד עַבְדֶּךָ-- אַל-תָּשֵׁב, פְּנֵי מְשִׁיחֶךָ
|
ἕνεκεν Δαυιδ τοῦ δούλου σου μὴ ἀποστρέψῃς τὸ πρόσωπον τοῦ χριστοῦ σου.
|
Propter David servum tuum non avertas faciem christi tui.
|
Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника[9] твого.
|
11
|
נִשְׁבַּע-יְהוָה, לְדָוִד אֱמֶת-- לֹא-יָשׁוּב מִמֶּנָּה: מִפְּרִי בִטְנְךָ-- אָשִׁית, לְכִסֵּא-לָךְ
|
ὤμοσεν κύριος τῷ Δαυιδ ἀλήθειαν καὶ οὐ μὴ ἀθετήσει αὐτήν ᾿Εκ καρποῦ τῆς κοιλίας σου θήσομαι ἐπὶ τὸν θρόνον σου·
|
Juravit Dominus David veritatem, et non frustrabitur eam: De fructu ventris tui ponam super sedem tuam.
|
Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.
|
12
|
אִם-יִשְׁמְרוּ בָנֶיךָ, בְּרִיתִי-- וְעֵדֹתִי זוֹ, אֲלַמְּדֵם: גַּם-בְּנֵיהֶם עֲדֵי-עַד-- יֵשְׁבוּ, לְכִסֵּא-לָךְ
|
ἐὰν φυλάξωνται οἱ υἱοί σου τὴν διαθήκην μου καὶ τὰ μαρτύριά μου ταῦτα, ἃ διδάξω αὐτούς, καὶ οἱ υἱοὶ αὐτῶν ἕως τοῦ αἰῶνος καθιοῦνται ἐπὶ τοῦ θρόνου σου.
|
Si custodierint filii tui testamentum meum, et testimonia mea hæc quæ docebo eos, et filii eorum usque in sæculum sedebunt super sedem tuam.
|
Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх, то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі».
|
13
|
כִּי-בָחַר יְהוָה בְּצִיּוֹן; אִוָּהּ, לְמוֹשָׁב לוֹ
|
ὅτι ἐξελέξατο κύριος τὴν Σιων, ᾑρετίσατο αὐτὴν εἰς κατοικίαν ἑαυτῷ
|
Quoniam elegit Dominus Sion: elegit eam in habitationem sibi.
|
Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.
|
14
|
זֹאת-מְנוּחָתִי עֲדֵי-עַד: פֹּה-אֵשֵׁב, כִּי אִוִּתִיהָ
|
Αὕτη ἡ κατάπαυσίς μου εἰς αἰῶνα αἰῶνος, ὧδε κατοικήσω, ὅτι ᾑρετισάμην αὐτήν·
|
Hæc requies mea in sæculum sæculi; hic habitabo, quoniam elegi eam.
|
«Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.
|
15
|
צֵידָהּ, בָּרֵךְ אֲבָרֵךְ; אֶבְיוֹנֶיהָ, אַשְׂבִּיעַ לָחֶם
|
τὴν θήραν αὐτῆς εὐλογῶν εὐλογήσω, τοὺς πτωχοὺς αὐτῆς χορτάσω ἄρτων,
|
Viduam ejus benedicens benedicam; pauperes ejus saturabo panibus.
|
Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.
|
16
|
וְכֹהֲנֶיהָ, אַלְבִּישׁ יֶשַׁע; וַחֲסִידֶיהָ, רַנֵּן יְרַנֵּנוּ
|
τοὺς ἱερεῖς αὐτῆς ἐνδύσω σωτηρίαν, καὶ οἱ ὅσιοι αὐτῆς ἀγαλλιάσει ἀγαλλιάσονται·
|
Sacerdotes ejus induam salutari, et sancti ejus exsultatione exsultabunt.
|
Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.
|
17
|
שָׁם אַצְמִיחַ קֶרֶן לְדָוִד; עָרַכְתִּי נֵר, לִמְשִׁיחִי
|
ἐκεῖ ἐξανατελῶ κέρας τῷ Δαυιδ, ἡτοίμασα λύχνον τῷ χριστῷ μου·
|
Illuc producam cornu David; paravi lucernam christo meo.
|
Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.[10]
|
18
|
אוֹיְבָיו, אַלְבִּישׁ בֹּשֶׁת; וְעָלָיו, יָצִיץ נִזְרוֹ
|
τοὺς ἐχθροὺς αὐτοῦ ἐνδύσω αἰσχύνην, ἐπὶ δὲ αὐτὸν ἐξανθήσει τὸ ἁγίασμά μου.
|
Inimicos ejus induam confusione; super ipsum autem efflorebit sanctificatio mea.]
|
Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти».
|