Міхал Лясоцький

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Міхал Лясоцький.
Міхал Лясоцький
пол. Michał Lasocki
Міхал Лясоцький
Родовий герб Доленґа
Підкоморій добжинський
1450 — 1454
Монарх: Казимир IV Ягеллончик
Попередник: Ян з Лясоток Лясоцький
Наступник: Ян Кошьцєлецький[pl]
Підкоморій ленчицький
1454 — 1472
Попередник: Пйотр із Опорова[pl]
Наступник: Дзєрслав із Бєлав і Млоґошина
Надвірний маршалок
1462 — 1472
Попередник: Ян Бейзат із Мокрського, Пйотр Дунін із Правковиців
Наступник: Павел Ясєнський
 
Смерть: не раніше 17 жовтня 1472
Країна: Королівство Польське
Рід: Лясоцькі гербу Доленґаd
Батько: Ян з Лясоток Лясоцький
Шлюб: Доротою Спитківна з Мельштина
Діти: Ян[pl], Станіслав[pl], Якуб, Дорота, Беата, Катажина

Міхал Лясоцький гербу Доленґа (пом. 1472) — військовий і державний діяч Королівства Польського, підкоморій добжинський (1450—1454) і ленчицький (1454—1472), надвірний маршалок (1462—1472); староста шьремський (1442—1472), ленчицький (1445—1447 і 1452—1472).

Життєпис

Найімовірніше був сином скарбника, войського та підкоморія добжинського Яна з Лясоток Лясоцького[1].

Вперше в документах згадується 1432 року, коли його звинуватили в «тяганні за волосся» жупника краківського Міколая Серафіна, з яким він мав судовий процес щодо оскарження шляхетства[2]. У 1430-х роках він входив до кола прихильників Спитка з Мельштина, а 3 травня 1439 року став одним із підписантів його конфедерації[pl], укладеної в Новому Корчині[2][3]. Проте, незадовго до битви під Ґротниками Лясоцький залишив конфедерацію. На нього, безсумнівно, вплинув його дядько Міколай[pl], тодішній келецький декан, близький соратник краківського єпископа Збіґнєва Олешьніцького. Напередодні ґротницької битви Спитек напав і пограбував дядька Міколая — можливо, цей факт також вплинув на остаточне рішення Міхала залишити Мельштинського[4].

Після 1439 року Міхал долучився до прибічників королеви Софії Гольшанської, надалі опинився серед прихильників короля Владислава Варненчика[3], ймовірно був його придворним[5]. Брав участь у військових походах останнього до Угорщини й проти Османської імперії[4]. Після переможного походу проти турків і битви біля Егера 1442 року монарх наказав намалювати 12 гербів польських та угорських панів у парафіяльному костелі Святої Марії в Буді «на знак їхньої праведності та як нагороду за їхню героїчну доблесть», зокрема герб Лясоцького Доленґа[6]. Тоді ж за військові заслуги Міхал отримав від короля перший запис на старостві шьремському[3]. Лясоцький був учасником Битви під Варною 1444 року, після якої повернувся на батьківщину[3].

1445 року Міхал Лясоцький став старостою ленчицьким, був ним до 1447 року. На переломі 1447 і 1448 років староство було в нього відібране через ведену проти нього справу про вбивство. Він був навіть ув'язнений у Кракові. Повторно обіймав цю посаду протягом 1452—1472 років[7][3]. Протягом 1450—1454 років був підкоморієм добжинським[8], а протягом 1454—1472 років — підкоморієм ленчицьким[9].

1451 року, у період суперечок малопольської шляхти з королем і представниками Литви за Волинь, Лясоцький був у складі делегації малопольських панів до короля в Самборі, а потім на бурхливому сеймі в Парчеві, активно обстоював приєднання Луцька з усією Луцькою землею безпосередньо до Корони[3]. 6 березня 1454 року він підписав акт інкорпорації прусських земель Тевтонського ордену до Корони[10].

У 1462—1472 роках обіймав посаду надвірного маршалка[11], також помилково вважалося, що 1467 року він був надвірним підскарбієм, проте найімовірніше тієї посади ніколи не посідав[12][13]. Був одним із гарантів Торунського миру 1466 року[14].

Помер Міхал Лясоцький 1472 року[15][3].

Маєтності

10 травня 1444 року король записав Міхалові Лясоцькому 1000 гривень на замку та місті Жидачеві та прилеглих до нього селах[16]. 1445 року отримав село Руднік і Родаки в Малопольщі[17]. Принаймні від рубежа 1448/1449 років був тенутарієм вйончинським (тепер — село Вйончинь-Дольни та частина міста Лодзя Вйончинь-Ґурни[pl])[18]. 1453 року придбав у Анджея Тенчинського частки в селах Скорчові та Радземицях за 600 гривень[17]. 1456 року завдяки милості короля він отримав запис на суму 100 гривень на солтистві в селі Блонє в Ленчицькому повіті[19]. 1462 року став власником міста Бжезіни, придбавши його в Куявсько-Поморського єпископа Яна Ґрущинського[20]. Володів маєтками у Ленчицькому повіті, зокрема Сітовє, Доманіково мале (тепер — Доманікув[pl]), Копита, Чисте i Янковиці, які продав 1463 року Клеменсові зі Страшкова Малого разом із будинком у Ленчиці за 300 гривень[19].

Сім'я

1445 року одружився з донькою Спитка з Мельштина Доротою Спитківною[21]. Подружжя мало трьох синів і трьох доньок:

Примітки

  1. ↑ Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 10.
  2. ↑ а б Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 12.
  3. ↑ а б в г д е ж и Feliks Kiryk, Michal Lasocki H. Dołęga. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  4. ↑ а б Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 13.
  5. ↑ Юрій Зазуляк. Застави як елемент роздавничої політики Яґеллонів у Галицькій Русі в XV ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична, 2000. — Вип. 35-36, С. 50.
  6. ↑ Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 14.
  7. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 88.
  8. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. VI: Kujawy i Ziemia Dobrzyńska, Zeszyt 1: Urzędnicy kujawscy i dobrzyński XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, oprac. Janusz Bieniak i Sobiesław Szybkowski; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 2014, s. 269—270.
  9. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II, Urzędnicy Łęczyccy, Sieradzcy i Wieluńscy XIII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Janusz Bieniak [et al]; Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 61.
  10. ↑ Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 20.
  11. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 85.
  12. ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 128.
  13. ↑ Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 16, 17.
  14. ↑ Antoni Gąsiorowski, Polscy gwaranci traktatów z Krzyżakami XIV—XV wieku, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, nr 2-3, 1971, s. 263.
  15. ↑ Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 23.
  16. ↑ Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 11, 14.
  17. ↑ а б Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 19.
  18. ↑ Łukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 150—151.
  19. ↑ а б Łukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 151.
  20. ↑ Łukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 152.
  21. ↑ Łukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny-Łódź 2019, s. 150.

Джерела

  • Feliks Kiryk, Lasocki Michał (zm. 1472), [w:] Polski słownik biograficzny T.16, Kubacz Franciszek — Legatowicz Ignacy Piotr, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1971, s. 541—542.
  • Łukasz Ćwikła, Michał Lasocki (zm. 1472) — konfederat, rycerz, polityk. Przyczynek do badań nad sygnatariuszami konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Przegląd Nauk Historycznych, nr. 19 (2), 2020, s. 9—29.
  • Łukasz Ćwikła, Z ziemi dobrzyńskiej do łęczyckiej. Lasoccy herbu Dołęga i ich majątki w Polsce Centralnej do połowy XVI wieku, [w:] L. Tyszler (red.), Brzeziny i region. Przeszłość w narracji interdyscyplinarnej, t. 2, Brzeziny—Łódź 2019, s. 149—158.

Посилання