Ієронім Августин Любомирський

Ієронім Августин Любомирський
пол. Hieronim Augustyn Lubomirski
Народився20 січня 1647(1647-01-20)
Ряшів, Річ Посполита
Помер20 квітня 1706(1706-04-20)[1][2] (59 років)
Ряшів, Річ Посполита
КраїнаРіч Посполита
Діяльністькондотьєр, дипломат, Князь Священної Римської імперії
Alma materПадуанський університет
УчасникХотинська битва (1673), Битва під Войниловим (1676), Битва під Журавним, Оборона Відня, Битва під Парканами (1683), Moldavian Magnate Warsd, Битва під Переритою (1691) і Battle of Klissowd
ЧленствоВаршавська конфедерація і Сандомирська конфедерація
ТитулКнязь Священної Римської імперії
Посадавеликий гетьман коронний[2], польний гетьман коронний[3], Краківський каштелян, Великий підскарбій коронний[4], маршалок надвірний коронний[5], Хорунжий великий коронний[6], посол Сейму Речі Посполитої[d], Краківський воєвода[d], учасник виборів короля Польщіd, Маршалок Сейму Речі Посполитої, староста козеницькийd, Q66201284?, богуславський старостаd і староста сондецькийd
РідЛюбомирські
БатькоЄжи-Себастьян Любомирський
МатиКонстанція Любомирськаd
Брати, сестриАнна Кристина Любомирськаd, Кристина Любомирськаd, Єжи Домінік Любомирський, Станіслав Іраклій Любомирський, Олександр Михайло Любомирський і Франциск Себастьян Любомирський
У шлюбі зКонстанція де Альтен Бокумd
ДітиАлександр Якуб Любомирський, Jerzy Ignacy Lubomirskid, Jan Lubomirskid і Anna Lubomirskad
Нагороди
орден Білого Орла

Ієронім[джерело?] Августин Любомирський (пол. Hieronim Augustyn Lubomirski; 20 січня 1647 — 20 квітня 1706, Ряшів) — польський державний і військовий діяч з роду Любомирських, польний і великий гетьман коронний.

Життєпис

Герб Любомирських

Народився в сім'ї польного гетьмана коронного князя Єжи Себастьяна Любомирського і дочки Сандомирського каштеляна Констанції Ліґензянки. Брат Станіслава Іраклія Любомирського.

Володів Ряшевом, був власником (дідичем)[7] Вишнича, Ярослава.

У 1663 році навчався в Падуанському університеті, вступив в орден лицарів-госпітальєрів. У 1668 році, командуючи загоном найнятим на власні кошти, брав участь у боях проти гетьмана Петра Дорошенка. З 1670 року перебував на службі у війську коронному. Брав участь у поході 1671 року проти Кримської орди, де відзначився під час боїв за Брацлав і Кальник, взяв Вінницю.

Брав участь у Хотинській битві, поході Миколая Єроніма Сенявського в Молдавію 16731674 років. Відзначився в битві під Львовом в 1675 році[8] і в боях під Войнилівом, Журавним в 1676 році.

Був прихильником обрання Яна III Собеського. Протягом багатьох років судився з Димитром Єжи Вишневецьким за Острозьку ординацію.

У 1676 році став великим коронним хорунжим, в 1677 його війська — без згоди Речі Посполитої — підтримали антиавстрійське повстання в Угорщині. В 1679 році став придворним Людовика XIV, отримавши щорічну пенсію 15 000 ліврів. З квітня до листопада 1702 року був польним гетьманом коронним. З 1702 до 1706 року був великим гетьманом коронним.

Обіймав посади: каштеляна краківського з 1702, воєводи краківського, підскарбія великого коронного з 1692 року, маршалка надвірного коронного з 1683[9]. 1681 року був обраний маршалком сейму.

У 1705 році був нагороджений Орденом Білого Орла[10].

Помер у родовому Ряшівському замку.

Сім'я

1694 р. одружився з Констанцією Бокум (пом. 1704/1709[11]). Діти:

  • Ганна Любомирська (пом. 1735), з 1711 р. дружина краківського воєводи Францішека Вельопольського;
  • Маріанна Любомирська, дружина Кшиштофа Товянського;
  • Ельжбета Любомирська, дружина Яна Рубинського;
  • Єжи Ігнацій Любомирський (1687—1753), великий коронний хорунжий;
  • Ян Казімеж Любомирський (пом. 1736), болимовський староста;
  • Александер Якуб Любомирський (1695—1772), великий коронний мечник і генерал коронної артилерії.

Примітки

  1. а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. а б в Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 43. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  3. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 47. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  4. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 126. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  5. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 88. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  6. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 28. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  7. Отчич і дідич — законний спадкоємець і володар у третьому коліні
  8. Hieronim August Lubomirski (1648—1706) — kawaler maltański. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 25 лютого 2013.
  9. Konopczyński W. Chronologia sejmów polskich 1493—1793. — Kraków, 1948. — S. 38. (пол.)
  10. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — 2008. — S. 216. (пол.)
  11. Wimmer J. Lubomirski Hieronim Augustyn h. Szreniawa (ok. 1647—1706)… — S. 14. (пол.)

Джерела

  • Wimmer J. Lubomirski Hieronim Augustyn h. Szreniawa (ok. 1647—1706) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 11—14. (пол.)

Посилання