Збігнев Олесницький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олесницький.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Збігнев Олесницький.
Збігнев Олесницький
пол. Zbigniew Oleśnicki
ПсевдоZbigniew z Oleśnicy
Народився5 грудня 1389(1389-12-05)
Сєнно,
Польща Королівство Польське
Помер1 квітня 1455(1455-04-01) (65 років)
Сандомир,
Польща Королівство Польське
Похованнякатедра святих Станіслава і Вацлава
Країна Королівство Польське
Національністьполяк
Діяльністьдипломат, католицький священник, католицький єпископ
Alma materЯгеллонський університет
УчасникВелика війна 1409-1411
Титулєпископ краківський,
титулярний кардинал Санта Пріска
Посадакардинал[1], bishop of Krakowd і кардинал-священник
Термін1423–1455
Конфесіякатолицизм
РідОлесницькі гербу Дембно[d]
БатькоЯн з Олесниці
МатиДоброхна з Рожнова[2]
Брати, сестриЯн Ґловач-Олешніцький
Герб
Герб

кардинальський герб З. Олесницького Дембно

Збі́гнев Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki; 5 грудня 1389, Сенно — 1 квітня 1455, Сандомир) — польський релігійний діяч, єпископ краківський (1423–1455), кардинал корони, перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (1434–1447), впливовий державний діяч та дипломат.

Життєпис

Народився 5 грудня 1389 року в Сєнно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського шляхетського роду гербу Дембно з Олесниці.

За повідомленнями Яна Длугоша[3], брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя королю Владиславу ІІ Ягайлу, закривши його щитом.

По закінченні Краківської Академії почав працювати у королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. 1412 року був висвячений в сан священика. 18 грудня 1423 року був висвячений на капелана,[джерело?] наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.

Проявив себе вправним політиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.

1449 року Римський Папа Євгеній IV призначив його кардиналом, — Олесницький став першим ієрархом польського походження, який прийняв цей титул.

Після загибелі 1444 року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика фактично зосередив владу в країні у своїх руках.

Батько відомого астронома Миколая Коперника Ніколас у серпні 1454 був посередником між кардиналом Збіґнєвом Олесницьким та великими пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни[4].

Був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.

Докладніше: Битва під Гротніками

Помер 1 квітня 1455 року. Похований у кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.

У літературі

Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.[5]

Примітки

  1. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  2. ↑ Oleśniccy (01) [Архівовано 2013-11-11 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Длугош Я. Грюнвальдская битва [Архівовано 2012-07-10 у Wayback Machine.]. — М. : Изд. АН СССР, 1962. (рос.)
  4. ↑ Dobrzycki J., Hajdukiewicz L. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 4. (пол.)
  5. ↑ Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — С. 169—180. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела

Посилання