Ягеллонський університет50°3′39″ пн. ш. 19°55′58″ сх. д. / 50.06083° пн. ш. 19.93278° сх. д.
Ягеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński) — державний університет у Польщі, у місті Кракові. Це найдавніший і один з найбільших університетів у країні, а також один із найстаріших у Європі. Грамоту про його заснування видав 12 травня 1364 року Казимир III[6]. Ягеллонський університет став другим у Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 року. У 1400 році Владислав II Ягайло реорганізував заклад (назву «Ягеллонський» університет отримав у XIX столітті на честь династії Ягеллонів). Ягеллонський університет — найдавніший університет Польщі та один із найстаріших у Європі. Станом на сьогодні він налічує 15 факультетів. Після розквіту наприкінці XV — на початку XVI століть університет занепав у XVII столітті. За часів, коли Краків належав Австрії, він став важливим осередком польської науки. Назва
ФакультетиНа цей час Ягеллонський Університет (включно з Медичним колегіумом) має 15 факультетів:
Університет здійснює підготовку за 73 напрямами і 152 спеціалізаціями. Станом на 31.12.2012 у Ягеллонському Університеті навчалось 45 498 студентів. Бібліотека Ягеллонського університетуБібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших у Польщі, має понад 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперника, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним. Українці в університетіВід самого початку в Ягеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який у числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків із Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола із Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій із Нового Села, Бернард Ваповський із Радохонець, Юрій Котермак із Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик, випускник Падуанського університету Ян Лятос[джерело?] За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Ягеллонський університет. У XIX столітті на теологічному факультеті Ягеллонського університету викладали Флоріян Кудревич, Леон Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 р. професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети. Наприкінці XIX століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну громаду», а в 1920-х роках — Українську студентську громаду в Кракові, що в 1930 році нараховувала близько 400 студентів. У Ягеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших. У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали доцентами українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лекторами української мови — Юліан Ґеник-Березовський, Володимир Мокрий (з 1972 року). З 1962 року Ягеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. З 1999 року Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами — у Києві, Львові й Тернополі. Відомі випускники
Почесні докториДив. також
Примітки
Джерела та література
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Jagiellonian University
Віртуальний візит університетом:
|
Portal di Ensiklopedia Dunia