Едвард Любовський

Едвард Любовський
пол. Edward Lubowski
Народився	19 березня 1837(1837-03-19)  Краків, Вільне місто Краків
Помер	17 травня 1923(1923-05-17) (86 років)  Варшава, Польська Республіка
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	театральний критик, драматург, письменник, публіцист, правник, перекладач
Сфера роботи	творче та професійне письмо^d[1], публіцистика[1], право[1], перекладацтво^[d][1] і театральна критика^d[1]
Alma mater	Ягеллонський університет
Мова творів	польська
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Нагороди
Едвард Любовський у Вікісховищі

Едвард Любовський (пол. Edward Lubowski; нар. 19 березня 1837, Краків, Польща — 17 травня 1923, Варшава, Польща) — польський драматург і письменник. Театральний критик.

Біографія

Вивчав право в Ягеллонському університеті в Кракові. Брав участь в діяльності патріотичних студентських гуртків.

Учасник польського повстання 1863 року. Перебував в ув'язненні в Австрійській імперії.

З 1866 жив у Варшаві, де редагував «Kurier Świąteczny» і «Rodzina», як фейлетоніст і театральний критик співпрацював з багатьма іншими виданнями.

Похований на старому Повонзківському цвинтарі у Варшаві (кв. 74-1-23 / 24)[2].

Творчість

Е. Любовський — видатний польський драматург, комедіограф. Представник позитивізму.

Дебютував в пресі в 1860.

Перші твори створив під сильним впливом творчості Мольєра і Ежена Скриба, пізніше — Олександра Дюма-сина.

Автор комедій і фарсів, драматичних і історичних п'єс, одноактних бурлесків, повістей і мемуарів.

Вибрані твори

Комедії і водевілі

• Pewność siebie (1858),
• Kariery (1862),
• Protegowany (1865),
• Żony uczonych (1866),
• Ubodzy w salonie (1867) і ін.

Драми

• Żyd (1868),
• Gonitwy (1874),
• Nietoperze (1874),
• Przesądy (1876),
• Sąd honorowy (1876),
• Pogodzeni z losem (1876),
• Jacuś (1884),
• My się kochamy (1887),
• Bawidełko (1891)
• Monsieur Blaise (1892),
• Królewicz (1895),
• Światowe rozrywki (1899)
• Nie wszystko złoto … (1901)
• Dzień Wigilii,
• Kiedyż obiad ?,
• Kto to? та ін.

Створив низку прозових творів. Основні теми — польське повстання 1863 року і суспільно-побутові проблеми:

• Wierzące dusze (в 2-х томах, 1864),
• Silni i słabi (1865),
• Co się stało w małym miasteczku (1867),
• Co się stało w małym miasteczku (1867),
• Aktorka (1871),
• Na pochyłości (1874),
• Cichy Janek i głośny Franek (1879),
• Skąpiec,
• Krok dalej (1885) та інші.

Протягом багатьох років друкував статті з оглядами театральних постановок в газетах і журналах «Bluszcz», «Tygodnik Ilustrowany», «Biblioteka warszawska», «Kurier warszawski».

Перекладав з англійської Шекспіра.

Вшанування пам'яті

На тему Лубовського Ігнацій Шрайбер написав «Драматична творчість Едварда Любовського» (1929).

Нагороди

2 травня 1923 р. Едвард Любовський був нагороджений Лицарським хрестом ордена Відродження Польщі[3].

Бібліографія

Велика ілюстрована енциклопедія Гутенберга (1934—1939)

Посилання

• Любовський Едуард / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 доп.).  - СПб., 1890—1907.
• Lubowski Edward [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Lubowscy. cmentarze.um.warszawa.pl. Процитовано 19 грудня 2019.
3. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921–1924. Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926, s. 35. 

Література   Історія   Мистецтво   Польща