Конрад Краєвський
Конрад Краєвський (пол. Konrad Krajewski; нар. 25 листопада 1963, Лодзь, Польща) — польський церковний діяч, доктор богословських наук у галузі літургії, архиєпископ, папський церемоніал у 1999—2013 роках, папський елемозинарій з 2013 року, кардинал-диякон з 2018 року. ЖиттєписНародився 25 листопада 1963 року в Лодзі.[1] Закінчив місцеву середню школу № XXVIII. У 1982—1988 роках навчався в духовній семінарії в Лодзі.[1] Висвячений на пресвітера 11 червня 1988 року Лодзьким єпископом Владиславом Зюлеком. Того ж року здобув ступінь магістра богослов'я в Люблінському католицькому університеті. У 1990—1993 роках вивчав літургіку в Папському інституті св. Ансельма в Римі, який він закінчив зі ступенем ліценціяту. У 1995 році в Папському університеті Святого Томи Аквінського отримав ступінь доктора богослов'я з літургіки[1] на основі дисертації на тему «Єпископські свячення в реформі Другого Ватиканського Собору».[2] У 1988—1990 роках працював вікарієм спочатку в с. Русець, а потім у Лодзі. Після повернення з навчання у 1995 році був церемоніалом архиєпископа Владислава Зюлека. Крім того викладав літургіку і був директором бібліотеки Вищої духовної семінарії в Лодзі, а в 1997 році став префектом семінарії. 1 жовтня 1998 року став співпрацівником Служби Папських літургійних церемоній. 12 травня 1999 року о. Конрад Краєвський став папським церемоніалом.[1][3] У 1999 році був удостоєний звання почесного прелата Його Святості, а в 2002 році — капелана Його Святості. У 2008 році став почесним каноніком Лодзинської архикатедральної капітули.[4] Єпископ3 серпня 2013 року Папа Франциск призначив його титулярним архиєпископом Беневенту та папським елемозинарієм.[3] Висвячений на єпископа 17 вересня 2013 року в базиліці св. Петра у Ватикані. Єпископські свячення уділив кардинал Джузеппе Бертелло, губернатор держави-міста Ватикан у співслужінні архиєпископа П'єро Маріні, колишнього папського церемонімейстра, та Владислава Зюлека, архиєпископа-емерита Лодзинської архидієцезії. У ЛІтургії брав участь також Папа Франциск.[5] Єпископським девізом він обрав слово «Misericordia» (Милосердя).[6] Кардинал20 травня 2018 року під час молитви Regina Coeli Папа Франциск оголосив про іменування архиєпископа Краєвського кардиналом.[7] На консисторії 28 червня 2018 року папа Франциск проголосив його кардиналом-дияконом, а як титулярну церкву передав йому храм Санта-Марія-Іммаколата-аль-Есквіліно.[8] 24 жовтня урочисто введений у свою титулярну церкву. 6 жовтня 2018 року Папа Франциск призначив кардинала Краєвського членом Дикастерії інтегрального розвитку людини.[9] 11 травня 2019 року кардинал Краєвський зламав пломби лічильників електроенергії в римській багатоквартирній будівлі, в якій незаконно проживали близько 450 осіб (у тому числі 100 дітей), заявивши, що відтепер оплачуватиме рахунки будинку вартістю 300 000 євро.[10] За таку поведінку італійська газета «La Repubblica» охрестила його Папським Робін Гудом[11][12], повідомляли про нього й інші міжнародні ЗМІ. Його роботу знову помітили світові ЗМІ, коли у квітні 2020 року, під час пандемії COVID-19, він вирушив від імені Папи з продовольчою допомогою транссексуальним повіям з Торваяніки (Помеція), переважно з країн Латинської Америки, які через відсутність засобів до існування, зголосилися до місцевого пароха.[13][14] Краєвський висловив своє здивування таким зацікавленням його особою, назвавши свою поведінку звичайною, нормальною роботою Церкви і нагадавши, що всі ми діти Божі.[15][16] У березні 2022 року у відповідь на вторгнення Росії в Україну Папа Франциск відправив Краєвського як спеціального посла в Україну разом із кардиналом Майклом Черні, який очолює папську канцелярію, що займається питаннями міграції, благодійності, справедливості та миру[17]. Цю місію, яка передбачала кілька поїздок[18][19], оцінили як дуже незвичайний крок дипломатії Ватикану[20]. 17 вересня 2022 року, під час доставляння гуманітарної допомоги, потрапив під обстріл у Запорізькій області[21]. Приватне життяЙого батьки померли, коли він був у Римі, а брат трагічно загинув у морі.[22] У грудні 2020 року його госпіталізували в поліклініку Джемеллі з симптомами пневмонії, спричиненої інфекцією коронавірусом SARS-CoV-2.[23] Він залишив лікарню через 11 днів.[24] Нагороди11 травня 2010 року нагороджений португальським орденом Христа 3 ступеня. Книги
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia