|
Льюїс Гамільтон
Сер Лью́їс Ка́рл Га́мільтон (також Гемілтон, Хе́мілтон; англ. Lewis Carl Hamilton, нар. 7 січня 1985, Стівенидж) — британський автогонщик, пілот команди "Ферарі". З 2013 по 2024 рр. багаторічний пілот команди «Мерседес» у чемпіонаті світу з автоперегонів у класі Формула-1, семиразовий чемпіон світу (2008, 2014, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020). Віцечемпіон 2007, 2016 та 2021 років. Перший темношкірий гонщик Формули-1 за останні 20 років. У Формулі-1 дебютував у складі команди «Макларен» 18 березня 2007 року на Гран-прі Австралії, де посів 3-є місце. Першу перемогу отримав уже на шостих своїх перегонах — Гран-прі Канади 2007 року. Встановив рекорд для новачків, здобувши всі подіуми у перших своїх 9-ти гонках. Віце-чемпіон світу у дебютному сезоні, чим повторив рекорд Жака Вільнева. Володар найбільшої кількості поул-позицій. 2020 року побив рекорд Міхаеля Шумахера за кількістю виграних Гран-прі у Формулі-1.[4] У 2021 році отримав титул лицаря Британської імперії від королеви Єлизавети II[5]. Ранні роки Мати Гамільтона, Кармен Ларбалестір (зараз Кармен Локхарт), світлошкіра британка.[6] Батько, Ентоні Гамільтон, — син темношкірого емігранта з Гренади.[7] Батьки дали ім'я Льюїсу на честь американського легкоатлета Карла Льюїса, який виграв три золота на чемпіонаті світу 1983 року і чотири золота на Олімпійських іграх 1984 року.[7][8] Батьки Гамільтона розлучилися, коли йому було 2 роки, і він жив зі своєю матір'ю і зведеними сестрами Ніколою і Самантою[9] до того моменту, як йому виповнилося дванадцять, коли він почав жити зі своїм батьком, мачухою Ліндою і однокровним братом Ніколасом[en],[7] який хворий на ДЦП.[10] На початку 2011 року Ніколас підписав контракт з командою «Total Control Racing», тим самим почавши свою гоночну кар'єру в британському кубку Рено Кліо[en]. Цікавість Гамільтона до перегонів почала проявлятися після участі в гонках радіокерованих машин. Його батько Ентоні купив йому одну в 1991 році і Гамільтон фінішував другим в чемпіонаті BRCA[en] в наступному році. У той час Гамільтон говорив: «Я брав участь в гонках радіокерованих машин і виграв чемпіонат проти дорослих».[11] Це привело Гамільтона в картинг. Коли йому виповнилося шість, його батько купив йому перший карт як різдвяний подарунок,[12] сказавши йому, щоб він підтримував свою гоночну форму, в той час як він наполегливо вчився в школі. Коли підтримка сина стала проблематичною, його батько звільнився з посади IT-менеджера і став підрядником, часом працюючи на трьох роботах, щоб підтримати кар'єру сина і досі знаходив достатній час, щоб бути присутнім на всіх гонках Льюїса. Пізніше він створив свою комп'ютерну компанію і працював менеджером Льюїса на постійній основі.[7][13] Гамільтон навчався в католицькій школі The John Henry Newman School[en] в Стівениджі, Гартфордшир[7][14]. Він покращив свої футбольні навички, граючи в шкільній команді з майбутнім півзахисником збірної Англії з футболу Ешлі Янгом.[13] Гамільтон говорив, що якби не Формула-1, він би став футболістом або гравцем в крикет, яким він також займався, навчаючись в школі.[7][15] У лютому 2001 року Гамільтон почав вчитися в «Cambridge Arts and Sciences» (CATS), приватному «коледжі шостого класу».[7] У п'ять років почав займатися карате, щоб захищати себе від знущань в школі.[7] Приблизно в 12 років, він навчився їздити на одноколісному велосипеді.[16] Рання кар'єраКартингГамільтон почав виступати в картингу в 1993 році, у віці восьми років,[17] на трасі Rye House Kart Circuit[en],[7][18] там він швидко почав здобувати перемоги. У віці 10 років він попросив автограф у боса команди McLaren Рона Денніса, і сказав йому: "Привіт. Я Льюїс Гамільтон. Я виграв британський чемпіонат і одного разу буду ганятися за кермом вашого боліда ". Денніс написав в його книзі для автографів: «Подзвони мені через дев'ять років, ми дещо владнаємо».[7] У 1997-му, з класу Kadett він перейшов в Yamaha Junior, і Рон Денніс знову зустрів його в 1998-му після того, як Гамільтон виграв серію Super One і зайняв друге місце в британському чемпіонаті.[19] Денніс дав обіцянку Гамільтону і уклав з ним контракт програми підтримки молодих пілотів McLaren. Контракт включав опцію на місце у Формулі-1, що зробило Гамільтона наймолодшим в історії гонщиком, який уклав контракт на отримання місця в команді.[17] Льюїс продовжував прогресувати до чемпіонатів Міжконтинентальна А (1999), Формула-А (2000) і Формула Супер А (2001), і став європейським чемпіоном в 2000-му, набравши максимум можливих очок. У KF1[en] і Формулі Супер А, він ганявся за команду TeamMBM.com, де його напарником був Ніко Росберг, який згодом став пілотом команди Williams в Формулі-1. Наступні картингові успіхи в BRDC[en] зробили його членом клубу «Rising Star» в 2000 році.[20] У 2001-му Міхаель Шумахер взяв участь у картинговому змаганні проти Гамільтона[7] та інших майбутніх пілотів Формули-1 Вітантоніо Ліуцці і Ніко Росберга. Гамільтон фінішував сьомим, в чотирьох місцях від Шумахера. Шумахер похвалив Гамільтона:
У 2007 році на інтернет-аукціоні eBay за 42 тисячі фунтів стерлінгів був проданий його перший карт, на якому він починав кар'єру гонщика.[7][17] Формула-Рено і Формула-3Гамільтон почав свою кар'єру в відкритих колесах в 2001 році з Зимової серії Британської Формули-Рено. Незважаючи на аварію на третьому колі тестів, він фінішував п'ятим у зимовій серії.[7][11] Це призвело до повного сезону в 2002-му Формули-Рено UK[en] разом з Manor Motorsport. Гамільтон фінішував третім з трьома перемогами і трьома поул-позиціями. Він залишився з Manor в наступному сезоні і виграв чемпіонат з десятьма перемогами і 419 очками, його найближчий переслідувач Алекс Ллойд[en] здобув дві перемоги і набрав 377 очок. Забезпечивши собі титул, Гамільтон пропустив дві останні гонки сезону для дебюту в фіналі сезону Британської Формули-3. Тут він був менш успішний: в першій гонці він зійшов через прокол,[22] а в другій — він розбився і потрапив в госпіталь, після аварії з напарником Тором Грейвсом[en].[23] Він зміг показати свою швидкість на Гран-прі Макао і Гран-прі Кореї Формули-3, причому в останній, незважаючи на незнайому трасу, стартував з поула і фінішував четвертим. На початку 2004 року відносини Гамільтона і McLaren були напруженими і McLaren тимчасово виключив його з програми підтримки. Пізніше, 2 березня 2004 року, Williams готувався до оголошення контракту з молодим британцем, але постачальник моторів BMW, відмовився спонсорувати Гамільтона.[24] Льюїс після цього переуклав контракт з McLaren і разом з Manor в 2004-му дебютував в Євросерії Формули-3[en]. Він зміг виграти одну гонку і в підсумку закінчив сезон на п'ятому місці в чемпіонаті. Також він виграв Гран-прі Бахрейну Формули-3 і Гран-прі Макао. Гамільтон провів тести за McLaren в кінці 2004 року в Сільверстоуні.[25] Гамільтон перейшов в команду ASM, чинного чемпіона серії в сезоні 2005 року і домінував по ходу чемпіонату, вигравши 15 етапів з 20-ти. Він міг заробити шістнадцяту перемогу, але був дискваліфікований в Спа, після невідповідності боліда технічному регламенту, як і у декількох інших гонщиків.[11] Також він виграв Формулу-3 Мастерс[en] у Зандвоорті.[26] Після цього сезону британський журнал Autosport[en] додав його в «Топ-50 пілотів 2005 року», розташувавши Гамільтона на 24-му місці. GP2Після успіху в Формулі-3, він перейшов в сестринську команду ASM — ART Grand Prix[en] в 2006 році. Як і в Формулі-3, команда ART була лідером в серії і заробила титул в 2005-му з Ніком Росбергом. Гамільтон виграв чемпіонат з першої спроби, випередивши Нельсона Піке і Тімо Глока. Його найбільшим успіхом стало домінування на Нюрбургринзі, незважаючи на штраф за перевищення швидкості на піт-лейн. На домашньому етапі в Сільверстоуні, в рамках підтримки Гран-прі Великої Британії, Гамільтон обійшов двох суперників за один обгін в «Becketts», показавши найбільшу швидкість в GP2 (понад 240 км/год), де обгони дуже рідкісні. Також він чимало обганяв в Стамбулі, коли його розвернуло і він відкотився на вісімнадцяте місце, але в останній поворот він вже увійшов другим. Він виграв титул при незвичайних обставинах, отримавши фінальне очко за найшвидше коло через те, що Джорджо Пантано[en] був покараний в основній гонці в Монці. У спринті він фінішував другим, в той час як Піке шостим і в підсумку обігнав його на 12 очок.[27] Завершення чемпіонату GP2 збіглося з вільною вакансією в McLaren, яка з'явилася після відходу Хуана Пабло Монтойї в NASCAR і Кімі Ряйкконена в Ferrari.[28][29] Після місяців припущень щодо Гамільтона, Педро де ла Роси або Гері Паффетта як напарник чинного чемпіона світу Фернандо Алонсо в 2007-му, Гамільтон був підтверджений як другий пілот команди.[30] У McLaren йому оголосили про рішення 30 вересня, але новину не повідомляли аж до 24 листопада, боячись опинитися в тіні відходу Міхаеля Шумахера.[31] Кар'єра у Формулі-1Кар'єра в McLaren (2007—2012)Сезон 2007: Боротьба за титул з Алонсо і Ряйкконеном Після успішних виступів у чемпіонаті GP2 протеже команди McLaren Льюїса Гамільтона в пресі з'явилася інформація про те, що гонщик може отримати місце основного гонщика британської команди за умови, якщо Кімі Ряйкконен покине її після закінчення сезону 2006 року.[32][33][34] До початку сезону 2007 року команда McLaren оголосила про те, що напарником дворазового чемпіона Фернандо Алонсо стане Льюїс Гамільтон.[35] Його дебют відбувся на Гран-прі Австралії, він кваліфікувався четвертим і фінішував третім, ставши тринадцятим пілотом Формули-1, хто зміг фінішувати на подіумі в дебютній гонці (виключаючи тих, хто взяв участь в найпершому Гран-прі).[36][37] На Гран-прі Малайзії, він знову стартував четвертим, на старті зміг обійти двох пілотів Ferrari — Феліпе Массу і Кімі Ряйкконена, і вперше в кар'єрі показав найшвидше коло в гонці[38]. У Бахрейні Гамільтон вперше стартував з першого ряду стартового поля, кваліфікувавшись і фінішувавши другим позаду Масси.[39] Льюїс знову фінішував слідом за Феліпе на Гран-прі Іспанії і став лідером чемпіонату.[40][41] Це означало, що він перевершив рекорд Алонсо і став наймолодшим лідером чемпіонату в історії.[42]  Гамільтон фінішував слідом за Алонсо в Монако і згодом були чутки, що йому заборонили боротися з напарником. FIA зняла звинувачення з McLaren після розслідування.[43] Гамільтон заробив свою першу поул-позицію і першу перемогу на Гран-прі Канади в Монреалі. Він лідирував більшу частину гонки, навіть незважаючи на те, що сейфті-кар з'являвся чотири рази і скорочував розрив між ним і пілотами, які його переслідували.[44] Через тиждень Льюїс виграв Гран-прі США, також з поула, ставши першим британцем з часів Джона Вотсона в 1983-му, хто зміг перемогти в США,[45] і другим, після Жака Вільнева, хто зміг здобути більше однієї перемоги в дебютному сезоні. Він фінішував третім в Маньї-Курі позаду пілотів Ferrari Ряйкконена і Масси, Гамільтон продовжував лідирувати в особистому заліку, випереджаючи найближчого переслідувача на 14 очок.[46] Вперше в кар'єрі він фінішував на позиції нижчій, ніж стартував, і перший раз, коли його обігнали в Формулі-1. Він взяв поул-позицію на домашньому етапі в Сільверстоуні і лідирував перші 16 кіл, але відкотився на третє місце, відставши на 40 секунд від Ряйкконена і Алонсо.[47] Під час кваліфікації Гран-прі Європи Гамільтон розбився в «шикані Шумахера» через проблеми з гайками на колесі. Його відвезли в Нюрбургський госпіталь, наділи кисневу маску, але він був при свідомості.[48][49] Він не міг продовжити кваліфікацію, і його час перевершили всі учасники третьої частини кваліфікації. У підсумку він стартував десятим.[50] Після останньої медичної перевірки в неділю вранці, Гамільтон був допущений до гонки.[51] Під час гонки в зливу, яку зупинили червоним прапором, Гамільтона закрутило, проте його двигун не заглох, йому допомогли вибратися і він взяв участь в рестарті[52]. Дев'яте місце стало першим фінішем не на подіумі і без очок, в той час претенденти на титул Алонсо і Масса скоротили розрив від Гамільтона в чемпіонаті.[52] Гамільтон виграв Гран-прі Угорщини з поул-позиції, отриманої після спірної кваліфікації.[53] Алонсо здобув поул-позицію, але отримав штраф за блокування Гамільтона на піт-стопі, не давши йому вчасно відправитися на останнє коло і стартував шостим.[54] Кімі Ряйкконен відстав на п'ять секунд від Гамільтона. McLaren були позбавлені очок в кубку конструкторів за гонку через інцидент в кваліфікації.[55][56]  Після оголошення Гамільтон відновив стосунки з Алонсо,[57] і кваліфікувався другим в Туреччині.[58] Після втрати одного місця на старті гонки, Гамільтон йшов третім, і за 15 кіл до фінішу здавалося, що він приїде на подіум, але прокол правої передньої покришки змусив його заїхати на піт-стоп, і він приїхав п'ятим, а його лідирування в чемпіонаті скоротилося.[59] Алонсо обійшов Льюїса на Гран-прі Італії і Бельгії,[60][61] залишивши двохочковий відрив лідирування британця в боротьбі за титул.[61] Проте, Гамільтон довів відрив до 12-и очок після перемоги на Гран-прі Японії, де в зливу Алонсо потрапив в аварію.[62] Перед наступною гонкою Гамільтон знаходиться під наглядом стюардів через інцидент позаду сейфті-кара, де Себастьян Феттель і Марк Веббер, розбилися через сповільнений болід McLaren. Тріо вирішило проблеми під час уїк-енду Гран-прі Китаю.[63] Після забезпеченої поул-позиції в Китаї,[64] в мінливих погодних умовах, Гамільтон зійшов в гонці. Він відчув значний знос шин, особливо на передньому правому колесі, і потрапив в гравійну пастку біля в'їзду на піт-лейн.[65] Це був перший схід Гамільтона в кар'єрі. Пізніше стало відомо, що Bridgestone попереджали McLaren про знос і там йому дали розпорядження відправитися на піт-стоп, але це не допомогло. Сам Гамільтон не міг описати ступінь проблеми з шинами через краплі дощу в його бічних дзеркалах. До фінальних перегонів відрив Гамільтона був в чотири і сім очок над Алонсо і Ряйкконеном відповідно.[65] .JPG) На Гран-прі Бразилії він не зміг фінішувати в статусі чемпіона, фінішував він всього сьомим,[66] після вісімнадцятого місця в гіршій частині гонки. Падіння на вісімнадцяте місце сталося через два інциденти. Спочатку його обігнав Ряйкконен і він був оточений Массою і Ряйкконеном при вході в перший поворот,[67] а в третьому повороті його обійшов Алонсо. Гамільтон спробував контратакувати в четвертому повороті, але вилетів за межі траси і втратив чотири місця. Друга проблема з'явилася на дев'ятому колі, коли в коробці передач стався збій і 40 секунд болід рухався за інерцією. Велику частину гонки Масса лідирував, а Ряйкконен йшов другим. У зв'язку з цим Гамільтон повинен був побачити фінішний прапор на сьомій позиції, в статусі чемпіона світу. Але після другої хвилі піт-стопів, Ряйкконен пересидів Массу і став лідером.[68] На колах, що залишилися, Ряйкконен не допустив помилок і став чемпіоном. Після гонки журналіст Монреальської газети «La Presse» процитував слова Гамільтона про те, що Льюїс сам перезавантажив болід, натиснувши не ту кнопку. Однак команда це не підтвердила. А через кілька днів журналіст зізнався в наклепі і попросив пробачення.[69] Пізніше стало доступно і відео з технологіями телеметрії, на якому чітко видно, що провини Гамільтона в збої коробці передач немає ніякої. Дане відео і зараз є на сервісі YouTube. 21 жовтня 2007 року FIA оголосила про розслідування, пов'язаним з температурою палива в болідах BMW Sauber і Williams. Пілоти BMW фінішували п'ятим і шостим і їх виключення з протоколу могло зробити Гамільтона чемпіоном і у нього було б на одне очко більше ніж у Ряйкконена. В підсумку штрафу не було, і McLaren офіційно подала апеляцію.[70] Гамільтон заявляв в інтерв'ю BBC, що він не хоче ставати чемпіоном через дискваліфікацію.[71] Перед фіналом чемпіонату Гамільтон відповів на питання, що для нього буде означати стати першим темношкірим чемпіоном: «Це покаже, що не тільки люди зі світлою шкірою зможуть перемагати, а й темношкірі, індійці, японці і китайці. Добре, якщо це буде щось значити».[72] Зробивши трохи громадських зауважень про його етнічну приналежність з того моменту, як він став пілотом Формули-1, Гамільтон додав: «За межами Формули-1 моїми героями є: перш за все мій батько, потім Нельсон Мандела і Мартін Лютер Кінг. Бути темношкірим не негативно. Це позитивно, у будь-якому випадку, тому що я інший. В майбутньому це відкриє і іншим країнам дорогу до моторних видів спорту».[72] 17 грудня 2020 року Льюїс Гамільтон разом із Лео Мессі став переможцем номінації «Кращий спортсмен року» по версії престижної премії Laureus[73]. Ferrari (2025)Після безлічі чуток та спекуляцій упродовж сезону 2023 року, перед початком сезону Формули-1 у 2024 році було оголошено, що Ferrari уклали угоду з Гамільтоном про його приєднання до команди у 2025 році[74][75]. Ця угода передбачає заміну Карлоса Сайнса молодшого[76]. Результати виступівГоночна кар'єра
Формула-1Легенда до таблиці
† Не фінішував на гран-прі, але був класифікований, оскільки подолав понад 90 % дистанції. ‡ Зараховано половину очок через те, що перегони склали менше 75 % запланованої дистанції. * Сезон триває. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(cropped).jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
