Формула-1 — Чемпіонат 1965

16-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1964    Сезон 1965    1966 ►
Джим Кларк
Чемпіон світу
Джим Кларк (Lotus-Climax)
Кубок конструкторів
Lotus-Climax

Формула-1 1965 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з січня по жовтень та складався з 10 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Південної Африки 1 січня та закінчився на Гран-прі Мексики 24 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Джим Кларк. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Climax.

Команди та пілоти

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1965 року.

Команда	Конструктор	Шасі	Двигун	Шини	Пілот	Гран-прі
Scuderia Ferrari SpA SEFAC North American Racing Team	Ferrari	158 1512	Ferrari 205B 1.5 V8 Ferrari 207 1.5 F12	D	Джон Сертіс	1–8
					Лоренцо Бандіні	Всі
					Ніно Ваккарелла	8
					Педро Родрігес	9–10
					Боб Бондюрант	9
					Людовіко Скарфіотті	10
Owen Racing Organisation	BRM	P261	BRM P56 1.5 V8	D	Грем Гілл	Всі
					Джекі Стюарт	Всі
Team Lotus	Lotus-Climax	33 25	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джим Кларк	1, 3–10
					Майк Спенс	1, 3–10
					Герхард Міттер	7
					Джекі	8
					Мойзес Солана	9–10
Brabham Racing Organisation	Brabham-Climax	BT7 BT11	Climax FWMV 1.5 V8	G	Джек Бребем	1–3, 5, 7, 9–10
					Ден Ґерні	1, 3–10
					Денні Гальм	2, 4–8
					Джанкарло Багетті	8
Cooper Car Company	Cooper-Climax	T77 T73	Climax FWMV 1.5 V8	D	Брюс Макларен	Всі
					Йохен Ріндт	Всі
R.R.C. Walker Racing Team	Brabham-Climax	BT7	Climax FWMV 1.5 V8	D	Йо Бонніер	Всі
	Brabham-BRM	BT11	BRM P56 1.5 V8		Жо Зіфферт	Всі
DW Racing Enterprises	Brabham-Climax	BT11	Climax FWMV 1.5 V8	D	Боб Андерсон	1–7
	Lotus-Climax	33			Пол Гокінс	2, 7
Reg Parnell Racing	Lotus-BRM	25 33	BRM P56 1.5 V8	D	Тоні Меггс	1
					Річард Аттвуд	2–3, 5–10
					Майк Гейлвуд	2
					Іннес Айрленд	3–6, 8–10
					Кріс Амон	4, 7
					Боб Бондюрант	10
John Willment Automobiles	Brabham-BRM	BT11	BRM P56 1.5 V8	D	Френк Гарднер	1–3, 5–8
	Brabham-Ford	BT10	Ford 109E 1.5 L4		Пол Гокінс	1
Джон Лав	Cooper-Climax	T55	Climax FPF 1.5 L4	D	Джон Лав	1
Девід Профет	Brabham-Ford	BT10	Ford 109E 1.5 L4	D	Девід Профет	1
Otelle Nucci	Alfa Special-Alfa Romeo	Special	Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4	D	Пітер де Клерк	1
	LDS-Climax	Mk 2	Climax FPF 1.5 L4		Даґ Серрур'є	1
Lawson Organisation	Lotus-Climax	21	Climax FPF 1.5 L4	D	Ерні Пітерс	1
Scuderia Scribante	Lotus-Climax	21	Climax FPF 1.5 L4	D	Невілл Ледерле	1
Clive Puzey Motors	Lotus-Climax	18/21	Climax FPF 1.5 L4	D	Клайв Пузі	1
Сем Тінгл	LDS-Alfa Romeo	Mk 1	Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4	D	Сем Тінгл	1
Ted Lanfear	Lotus-Ford	22	Ford 109E 1.5 L4	D	Брауш Німан	1
Тревор Блокдік	Cooper-Ford	T59	Ford 109E 1.5 L4	D	Тревор Блокдік	1
Джекі Преторіус	LDS-Alfa Romeo	Mk 1	Alfa Romeo Giulietta 1.5 L4	D	Джекі Преторіус	1
Ecurie Tomahawk	Lotus-Ford	20	Ford 109E 1.5 L4	D	Дейв Чарльтон	1
Honda R & D Company	Honda	RA272	Honda RA272E 1.5 V12	G	Ронні Бакнум	2–4, 8–10
					Річі Гінтер	2–6, 8–10
Scuderia Centro Sud	BRM	P57	BRM P56 1.5 V8	D	Люсьєн Б'янкі	3
					Віллі Мересс	3
					Мастен Грегорі	3, 5, 7–8
					Роберто Буссінелло	7–8
					Джорджо Бассі	8
Bob Gerard Racing	Cooper-Climax	T60	Climax FWMV 1.5 V8	D	Джон Роудс	5
	Cooper-Ford	T71/73	Ford 109E 1.5 L4		Алан Роллінсон	5
Ian Raby Racing	Brabham-BRM	BT3	BRM P56 1.5 V8	D	Ієн Ребі	5, 7
					Кріс Амон	5
Браян Габбі	Lotus-Climax	24	Climax FWMV 1.5 V8	D	Браян Габбі	5
Джерело:[1]

Календар

№	Гран-прі	Траса	Дата
1	Гран-прі Південної Африки	Автодром Принца Георга, Іст-Лондон	1 січня
2	Гран-прі Монако	Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло	30 травня
3	Гран-прі Бельгії	Спа-Франкоршам, Спа	13 червня
4	Гран-прі Франції	Шарад, Клермон-Ферран	27 червня
5	Гран-прі Великої Британії	Автодром Сільверстоун, Сільверстоун	10 липня
6	Гран-прі Нідерландів	Траса Зандвоорт, Зандворт	18 липня
7	Гран-прі Німеччини	Нюрбургринг, Нюрбург	1 серпня
8	Гран-прі Італії	Автодром Монца, Монца	12 вересня
9	Гран-прі США	Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк	3 жовтня
10	Гран-прі Мексики	Магдалена Міксхука, Мехіко	24 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

Гран-прі

№	Гран-прі	Поул-позиція	Швидке коло	Переможець	Конструктор	Шини	Звіт
1	Гран-прі Південної Африки	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
2	Гран-прі Монако	Грем Гілл	Грем Гілл	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
3	Гран-прі Бельгії	Грем Гілл	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
4	Гран-прі Франції	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
5	Гран-прі Великої Британії	Джим Кларк	Грем Гілл	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
6	Гран-прі Нідерландів	Грем Гілл	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
7	Гран-прі Німеччини	Джим Кларк	Джим Кларк	Джим Кларк	Lotus-Climax	D	Звіт
8	Гран-прі Італії	Джим Кларк	Джим Кларк	Джекі Стюарт	BRM	D	Звіт
9	Гран-прі США	Грем Гілл	Грем Гілл	Грем Гілл	BRM	D	Звіт
10	Гран-прі Мексики	Джим Кларк	Ден Ґерні	Річі Гінтер	Honda	G	Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція	1-ша	2-га	3-тя	4-та	5-та	6-та
Очки	9	6	4	3	2	1

Поз. Пілот ПАР МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК Очки[a] 1 Джим Кларк 1 1 1 1 1 1 10 Схід Схід 54 2 Грем Гілл 3 1 (5) (5) 2 (4) 2 2 1 Схід 40 (47) 3 Джекі Стюарт (6) 3 2 2 5 2 Схід 1 Схід Схід 33 (34) 4 Ден Ґерні Схід 10 Схід 6 3 3 3 2 2 25 5 Джон Сертіс 2 4 Схід 3 3 7 Схід Схід 17 6 Лоренцо Бандіні 15 2 9 8 Схід 9 6 4 4 8 13 7 Річі Гінтер Схід 6 Схід Схід 6 14 7 1 11 8 Майк Спенс 4 7 7 4 8 Схід 11 Схід 3 10 = Брюс Макларен 5 5 3 Схід 10 Схід Схід 5 Схід Схід 10 10 Джек Бребем 8 Схід 4 НС 5 3 Схід 9 11 Денні Гальм 8 4 Схід 5 Схід Схід 5 = Жо Зіфферт 7 6 8 6 9 13 Схід Схід 11 4 5 13 Йохен Ріндт Схід НКВ 11 Схід 14 Схід 4 8 6 Схід 4 14 Педро Родрігес 5 7 2 = Ронні Бакнум Схід Схід Схід Схід 13 5 2 = Річард Аттвуд Схід 14 13 12 Схід 6 10 6 2 — Йо Бонніер Схід 7 Схід Схід 7 Схід 7 7 8 Схід 0 — Френк Гарднер 12 Схід Схід 8 11 Схід Схід 0 — Мастен Грегорі Схід 12 8 Схід 0 — Боб Андерсон НКЛ 9 НС 9 Схід Схід НС 0 — Іннес Айрленд 13 Схід Схід 10 9 Схід НС 0 — Пол Гокінс 9 10 Схід 0 — Боб Бондюрант 9 Схід 0 — Пітер де Клерк 10 0 — Тоні Меггс 11 0 — Ієн Ребі 11 НКВ 0 — Мойзес Солана 12 Схід 0 — Люсьєн Б'янкі 12 0 — Ніно Ваккарелла 12 0 — Сем Тінгл 13 0 — Роберто Буссінелло НКВ 13 0 — Девід Профет 14 0 — Кріс Амон Схід НС Схід 0 — Джон Лав Схід 0 — Майк Гейлвуд Схід 0 — Джон Роудс Схід 0 — Герхард Міттер Схід 0 — Джанкарло Багетті Схід 0 — Джекі Схід 0 — Джорджо Бассі Схід 0 — Віллі Мересс НС 0 — Алан Роллінсон НС 0 — Людовіко Скарфіотті НС 0 — Тревор Блокдік НКВ 0 — Даґ Серрур'є НКВ 0 — Невілл Ледерле НКВ 0 — Брауш Німан НКВ 0 — Ерні Пітерс НКВ 0 — Браян Габбі НКВ 0 — Джекі Преторіус НПКВ 0 — Клайв Пузі НПКВ 0 — Дейв Чарльтон НПКВ 0 Поз. Пілот ПАР МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК Очки Джерело:[2][3][4][5]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Конструктори

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор ПАР МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК Очки[b] 1 Lotus-Climax 1 10 1 1 1 1 1 10 12 (3) 54 (58) 2 BRM (3) 1 2 2 2 (2) (2) 1 1 Схід 45 (61) 3 Brabham-Climax 8 7 4 (4) (6) 3 3 3 2 2 27 (31) 4 Ferrari 2 2 9 3 3 7 (6) 4 4 7 26 (27) 5 Cooper-Climax 5 5 3 Схід 10 Схід 4 5 6 Схід 14 6 Honda Схід 6 Схід Схід 6 14 7 1 11 7 Brabham-BRM 7 6 8 6 8 11 Схід Схід 11 4 5 8 Lotus-BRM 11 Схід 13 Схід 13 10 Схід 6 10 6 2 — Brabham-Ford 9 0 — Alfa Special-Alfa Romeo 10 0 — LDS-Alfa Romeo 13 0 — Cooper-Ford НКВ НС 0 — LDS-Climax НКВ 0 — Lotus-Ford НКВ 0 Поз. Конструктор ПАР МОН БЕЛ ФРА ВЕЛ НІД НІМ ІТА США МЕК Очки Джерело:[2][3][4][6]

Приклад Опис 1 Переможець 2 Друге місце 3 Третє місце 5 Фінішував у очковій зоні 12 Фінішував поза очковою зоною НКЛ Фінішував, але не класифікований Схід Не фінішував і не класифікований НКВ Не кваліфікований НПКВ Не передкваліфікований ДСК Дискваліфікований ТТР Брав участь тільки в тренуваннях тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року) НС Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці Т Травмований чи хворий Викл Виключений із протоколу Від Відмова від участі НТР Не брав участі в тренуваннях НПР Не прибув на Гран-прі С Гонка скасована Не брав участі Жирний шрифт Поул-позиція Курсив Швидке коло

Виноски

1. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.
2. Лише 6 найкращих результатів зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки

1. All the drivers 1965 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 7 липня 2023.
2. 1965 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 7 липня 2023.
3. Report 1965 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 7 липня 2023.
4. South Africa 1965 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 7 липня 2023.
5. 1965 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 7 липня 2023.
6. 1965 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 7 липня 2023.