|
Осова (Сарненський район)
Осова́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області[2]. До 2020 підпорядковувалося Осівській сільській раді[2]. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади[3]Населення становить 1037 осіб (2011)[1]. НазваУ минулому також згадується як Осів[4]. Польською мовою згадується як Osowa[5], російською — як Осова[6]. ГеографіяОсова — до 2020 року центр сільської ради, розташоване за 18 км від центру громади, за 20 км від залізничної станції Дубровиця, за 20 км від Володимирця[4]. Через село проходить автошлях[7], який сполучає села Нивецьк, Підлісне. Село з усіх сторін оточене мішаними та хвойними лісами. Також біля села є кілька боліт з унікальною флорою та фауною. Тваринний світ лісів різноманітний. Тут трапляються лосі, козулі, вовки та лисиці. Серед птахів можна побачити занесених до Червоної книги України чорного лелеку та сірого журавля.[джерело?] Площа села — 1,12 км²[2]. Поблизу села протікає річка Бережанка[2][7]. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна»[8]. Корисні копалиниОсова відома покладами поліського самоцвіту — бурштину. Цей камінь, утворений із смоли прадавніх дерев мільйони років тому, є неабиякою цінністю. Адже для регіону важливе, як його промислове використання, так і історичне значення (у бурштині часто трапляються «законсервовані» рештки тваринного і рослинного світу тих далеких часів). Водночас, висока вартість камення призводить до його масового розкрадання населенням, що завдає шкоду навколишньому середовищу.[джерело?] КліматКлімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[9]. Опадів 605 мм на рік[9]. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм[9]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 86 мм[9]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 58 мм[9]. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C[9]. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C[9]
ІсторіяОсова на мапах
Село вперше згадується 1581 року[2][7]. Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького жителі Осової долучалися до знищення панських осель[7] Село було відоме своїми бобровими гонами[4]. До великої земельної власности Вишневецьких належало 1,455 десятин в Осовій[4]. До 1917 року село входило до складу Володимирецької волості Луцького повіту Російської імперії[4]. Наприкінці XIX століття в Осовій налічувався 31 дім, проживало 212 осіб, містилася дерев'яна церква[4]. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії[6]. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки[10][11]. У 1921—1939 роки входило до складу Польщі[12]. У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[5]. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства[13]. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали колонія Острів та хутір Павлівка[14]. З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до української національно-визвольної боротьби[15]. Загалом встановлено 47 жителів Осови, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 21 загинув, 19 було репресовано[16]. До радянської армії було мобілізовано і відправлено на фронт 121 жителя села[7]. Під час радянської мобілізації, яка проходила в три етапи, було відправлено на фронт 87 чоловік. 45 з них загинуло на фронтах німецько-радянської війни. 52 учасника німецько-радянської війни нагороджено орденами і медалями. На честь загиблих встановлено обеліск. У серпні 1944 року село зайняте військами Першого Українського фронту.[джерело?] У 1947 році село Осова разом з хутором Острів підпорядковувалося Осівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР[17]. Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 16 господарств колгоспу ім. Будьонного села Осова були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР[18]. До 1965 року до Осови приєднано сусіднє село Зульня[19]. За «Історією міст і сіл Української РСР» станом на 1973 рік у селі діяла восьмирічна школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, містилася садиба колгоспу «Дружба»[7]. Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога[20]. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][22]. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,17 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 1,9 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,37 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 75 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 60 мбер (з них Cs — 49 мбер)[23]. Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1037 осіб[1]. Густота населення — 1004,46 особи/км²[2]. За переписом населення Російської імперії 1897 року в слободі мешкало 724 особи, з них: 334 чоловіки та 390 жінок; 617 православних та 107 юдеїв[24] Станом на 1906 рік у селі було 114 дворів та мешкало 762 особи[6]. Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 133 будинки та 872 мешканці, з них: 444 чоловіки та 428 жінок; 849 православних та 23 юдеї; 849 українців та 23 євреї[5]. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1095 осіб, з яких 524 чоловіки та 571 жінка[25]. На кінець 1993 року в селі мешкало 1126 жителів, з них 286 — дітей[23]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1098 осіб[26]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[28]:
Вікова і статева структураСтруктура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік)[29]:
Соціально-економічні показники
ПолітикаОргани владиДо 2020 місцеві органи влади були представлені Осівською сільською радою[2]. ВибориСело входить до виборчого округу № 155[33]. У селі розташована виборча дільниця № 560280[33]. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 757 осіб[1]. КультураУ селі працює Осівський сільський будинок культури на 313 місць[34]. Діє Осовська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 16 170 книг та яка має 25 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 507 осіб[35]. РелігіяСписок конфесійних громад станом на 2011 рік:
ОсвітаУ селі діє Осівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[37]. У 2011 році в ній навчалося 187 учнів (із 220 розрахованих) та викладало 21 учитель[37]. У 1946 році була заснована Осівська школа як початкова. З 2010 року в школі працює група з короткотривалим перебуванням дітей 5-ти річного віку. Навчально-виховний процес для 186 учнів здійснюється в одну зміну в двоповерховому типовому приміщенні. У приміщенні школи розміщено 11 класних кімнат, комп'ютерний клас, їдальня, комбінована майстерня, спортивний зал, бібліотека, кімната медичної сестри. Навчально-виховний процес забезпечує 21 вчитель. Сайт школи http://osova.dubredu.rv.ua/. У центрі села височить обеліск загиблим односельчанам в роки німецько-радянської війни. На охороні здоров'я громади стоять медичні працівники: Легкого Віталія Володимировича, Ляшко Ольга Володимирівна, Легка Антоніна Йосипівна[38]. Осівську школу закінчив голова рівненського обласного осередку Всеукраїнського товариства охорони птахів, орнітолог, публіцист, фотограф Василь Ільчук.[джерело?] ІнфраструктураНаявне відділення поштового зв'язку[39]. ОсобистостіНародилися
Місцеву школу закінчив письменник, журналіст, автор книги "Між двома вогнями" Віктор Ільчук ПриміткиКоментарі
Джерела
Книги
Офіційні дані та нормативно-правові акти
Мапи
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
