Рівненська область
Рі́вненська о́бласть (Рі́вненщина) — область у північно-західній частині України. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 201 463 тис. осіб (з 24.02.2022). Центр області — місто Рівне. Утворена 27 листопада 1939 року[1]. До складу Рівненської області входить чотири райони: Рівненський, Вараський, Дубенський і Сарненський. ГеографіяГеографічне розташування Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Територія області розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км. Межує на півночі з Берестейською та Гомельською областями Білорусі, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході із Львівською, на заході з Волинською областями. РельєфЗа висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Повчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Вороняки, де поблизу села Дружба розташована найвища точка Рівненщини — 372 м. Водні ресурсиРічкиВсього в області налічується 171 річка завдовжки понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своєю найбільшою притокою Случчю. З інших значних річок на Рівненщині протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході — Прип'ять. ВодоймиВ області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та інші). Загальна площа озер складає понад 260 км². Серед них — Нобель, Біле, Острівське Велике Почаївське. Збудовано 31 водосховище (найбільші — Хрінницьке, Млинівське, Боберське) та понад 300 ставків. Природні ресурсиПонад 850 тисяч гектарів становить площа лісового фонду області, а загальний запас деревини становить 103 мільйони кубометрів. На Рівненщині є понад 100 родовищ 14 видів корисних копалин. Рівненщина — європейський монополіст базальту. Рівненська область має великі запаси бурштину. ІсторіяПередісторіяТериторія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40-10 тисяч років тому. Про це свідчать численні археологічні знахідки. На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників. У VI-VII століттях край населяло плем'я дулібів-волинян. Наприкінці Х століття Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства. Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI-XII століттях були центрами удільних князівств. До 1283 року належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ. Після 1340 року територія нинішньої Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського. У 1506 році маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович. 1576 року в Острозі князь Костянтин-Василь Острозький, син Костянтина Івановича, заснував слов'яно-греко-латинську Академію — перший в Україні і в Східній Європі вищий навчальний заклад. До 1629 року належить перший відомий перепис населення Волинського воєводства. Найбільшими містами на той час були Острог, Корець, Степань, Рівне, Дубно. У середині XVII століття територія Рівненської області була охоплена визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. У 1793 році, після підписання російсько-пруського договору, частина території Рівненщини увійшла до складу Росії. На початку квітня 1919 року у Рівному перебував уряд Української Народної Республіки. За Ризьким мирним договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Волинського воєводства Польщі. Сучасна історіяПісля приєднання Заходу України до УРСР Указом Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1939 року було утворено Рівненську область. У роки Другої світової війни під час нацистської окупації місто Рівне було центром райхскомісаріату «Україна». На теренах краю в роки гітлерівської окупації активно діяли українські патріоти, що об'єдналися в Українську Повстанську Армію. 2 лютого 1944 року — повторна окупація Рівного радянськими військами. Адміністративно-територіальний устрійОбласть складається з 64 громад (11 міських, 13 селищних та 40 сільських) і 4 районів (Вараський площею 3323,5 км² та населенням 139 тисяч осіб; Дубенський площею 3294,2 км² та населенням 170,4 тисяч осіб; Рівненський площею 7216,6 км² та населенням 634,9 тисяч осіб; Сарненський площею 6212,7 км² та населенням 213 тисяч осіб)[2].
ЕкономікаРівненська область — інвестиційно привабливий регіон, низка мультинаціональних компаній вже працюють в області: Verallia (Франція, виробництво скловиробів), Raiffeisen Group (Австрія, хімічна промисловість (добрива)), Dyckerhoff (Німеччина, будівельні матеріали), Морган Феніче (США, виробництво м'яких меблів), Metro (Німеччина, оптова торгівля), Sorbes (Швейцарія, виробництво дерев'яних плит і ДСП), ODEK (Нідерланди, виробництво фанерної продукції), BeVur (Білорусь, пошиття одягу), Bag (Німеччина, видобування щебеню), Lafarge (Франція, будівельні матеріали), LichtnerBeton (Німеччина, будівельні матеріали), Fapomed (Португалія, медичне обладнання) та інші[3]. В економіці області переважають галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробки, машинобудування. В області діє 225 промислових підприємств. На Рівненщині працює понад 680 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання. Торговельна галузь області — це понад 3500 крамниць. Підприємства області торгують з 44 країнами світу. Агенція «ІнвестІнРівне»[3] на замовлення Рівненської облдержадміністрації[4] підготувала промоційне відео про інвестиційни потенціал Рівненської області. За 2021 рік в області забезпечено приріст обсягів промислового виробництва на 6,7 відсотків. Зокрема, забезпечено ріст обсягів виробництва промислової продукції на підприємствах деревообробної промисловості — на 16,8 відс., хімічної промисловості — на 11,7 відс., із виробництва будматеріалів та скловиробів — на 7,8 відс., постачання електроенергії, газу — на 7,3 відс., добувної промисловості і розроблення кар'єрів — на 6,1 відс., текстильного виробництва — на 3,5 відс. Обсяг реалізованої промислової продукції за січень — листопад 2021 року склав 52,1 млрд грн., що на 27,5 відс. більше рівня відповідного періоду 2020 року. У 2021 році в усіх категоріях господарств вироблено валової продукції сільського господарства на суму 17,7 млрд грн., у тому числі у аграрних підприємствах — 8,7 млрд грн., що відповідно на 2,3 відс. та 5,7 відс. більше, ніж за 2020 рік. За січень — листопад 2021 року оборот зовнішньої торгівлі товарами становив майже 1,2 млрд дол. США і збільшився проти відповідного періоду 2020 року на 51,4 відс. При цьому, експорт товарів зріс на 50,8 відс., імпорт — на 52,3 відс. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 122,4 млн дол. США, коефіцієнт покриття експортом імпорту — 1,24. Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 119 країн світу[5]. ТранспортРівненська область, яка розташовується у північно-західній частині України, вирізняється вдалим географічним розташуванням на перетині міжнародних транспортних магістралей (E373, E40, E85), близькістю до кордону з Європейським Союзом (ЄС) (100 км) та столиці України м. Києва (250 км), наявністю розвинутих автомобільної та залізничної мереж, а також міжнародного аеропорту здатного приймати всі типи літаків. Область перетинають автомагістралі Київ — Варшава, Київ — Берестя, Київ — Львів, Львів — Житомир, Київ — Чернівці. Експлуатаційна протяжність залізничних колій в області становить 588 кілометрів, протяжність автомобільних шляхів — 7535 кілометрів. ДемографіяНа 1 лютого 2013 року чисельність населення Рівненської області — 1 157 117 осіб, в тому числі них 553 177 (47,8 %) міського та 603 940 тис. (52,2 %) сільського. Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у народжуваності та смертності. Найвищі показники народжуваності характерні для північних поліських районів — Рокитнівського — 22,3 на 1000 осіб у 2009 р. (середньоукраїнський показник — 11,3), Володимирецького — 21,6, Березнівського — 20,7, Сарненського — 19,0 та інших. Для цих же районів характерна і найнижча смертність — 12,0 у Сарненському районі (середньоукраїнський показник 15,3), Рокитнівському районі — 12,4, Березнівському — 13,4. Народжуваність у південних районах є меншою — від 8,9 у місті Острог та 11,5 у Демидівському районі до 15,2 у Корецькому. Загалом для всіх південних районів області, крім Рівненського та міст Рівне й Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району — 7,0 на 1000 осіб. Рівненська область є однією з трьох єдиних адміністративних одиниць України, де населення збільшується. У 2007—2008 роках середня очікувана тривалість життя становила 68,9 року (чоловіки — 62,97, жінки — 75,36). Трудові ресурси області становлять 54 % загальної кількості населення. Національний склад населення Рівненської області станом на 2001 рік[6]:
Найбільші населені пункти
РелігіяСтаном на 1 січня 2022 року в області зареєстровано 1648 релігійних організацій. 64% громад належать до православних церков. Українська православна церква (УПЦ) в єдності з московським патріархатом представлена двома єпархіями — Рівненською та Сарненською, які об’єднують 593 громади, 14 монастирів і два духовно-пастирські училища. Православна церква України представлена Рівненсько-Острозькою та Рівненсько-Волинською єпархіями, які об’єднують 436 громад, 6 монастирів і одну семінарію. Українська греко-католицька церква (УГКЦ) має у містах області 12 громад, які входять до Луцького екзархату. Римо-католицька церква (РКЦ) представлена в області Рівненським деканатом Луцької дієцезії з 15 громадами та двома монастирями. До протестантських течій християнства належать 9% релігійних організацій області. Серед них найбільшою конфесією є Українська Церква Християн Віри Євангельської — 289 громад. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів нараховує 121 громаду. Адвентисти сьомого дня (АСД) у області мають 24 громади. Харизматичних релігійних організацій є 14, це зокрема Церква Повного Євангелія (4 громади) та інші. Також діють 22 громади свідків Єгови, громада мормонів, громада крішнаїтів, об'єднання хасидів (4 громади), мусульманська громада, дві релігійні організації язичницького спрямування[9]. ЗлочинністьРівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 48,9 злочинів, з них 15,8 тяжких та особливо тяжких[10]. Культура На території Рівненської області розташовано: 1088 пам'яток археології (з них — 20 національного значення), 1761 пам'ятка історії, 352 пам'ятки архітектури та містобудування (з них — 109 національного значення), 84 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 13 населених пунктів Рівненської області: Березне, Володимирець, Гоща, Дубно, Дубровиця, Клевань, Корець, Мізоч, Млинів, Острог, Радивилів, Рівне, Степань[11]. Сім чудес Рівненщини
Пам'яткиГалереяСусідні області
Див. також
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
