Степань
Сте́пань — селище в Україні, у Степанській селищній громаді Сарненського району Рівненської області, на річці Горинь (притока Прип'яті), за 19 км від залізничної станції Малинськ на лінії Рівне — Сарни. Селищем проходять автошляхи територіального значення Т 1817 і Т 1826. Населення становить 4062 осіб (2022)[2]. ГеографіяКліматКлімат у Степані вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[3]. Опадів 598 мм на рік[3]. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм[3]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 83 мм[3]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 55 мм[3]. Пересічна температура січня — −5,4 °C, липня — 18,7 °C[3]. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C[3].
ІсторіяСтепань належить до найстарода́вніших поселень Полісся, добре укріплене княже місто часів Київської Русі, торговий і культурний центр упродовж багатьох століть. Кам'яні знаряддя праці, знайдені в його околицях, свідчать, що люди тут жили з давніх часів. Перша письмова згадка про поселення датується 1290 роком[4]. Степань розміщувалася на імовірному торговому шляху — «молочній дорозі руських і литовських князів». У нинішньому сквері селища раніше був майдан, куди звідусіль з'їжджалися купці, які привозили заморські товари, а в Степані купували полотна, вишиванки, вироби гончарів, бондарів, зброярів. Зараз на цьому місці братська могила радянських воїнів, а на самому майдані нещодавно встановили пам'ятник у вигляді хреста на честь воїнів-односельців, які боролися за волю і державність України. Наприкінці XVII століття належало дружині гетьмана Радзивілла Катерині, на прохання міщан міста, король Польщі Ян III Собеський 17 травня 1682 року дозволяє влаштовувати два ярмарки на рік[5]. 1775 року в місті налічувався 521 будинок[6]. У 1900 році єврейське населення Степані склало 1854 особи. У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Унаслідок поразки Перших визвольних змагань та підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору, всупереч домовленостям з УНР, Степань входить до складу Польської республіки. У 1929 р. на Степань поширені правила міської забудови[7]. У вересні 1939 року в ході Другої світової війни, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, Степань захоплено СРСР. Під час німецько-радянської війни гітлерівці створили в селі єврейське гетто, де було вбито майже 3000 євреїв. У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Степані поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[8]. Степань входила до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[9]. 10 квітня 1943 року УПА атакувала Степань (переодягнувшись у радянських партизанів). Поштове відділення та міська адміністрація були розтрощені. Загинули німецький жандарм та кілька поляків[10]. У 1960 році Степань отримав статус селища міського типу. З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Степанської селищної громади[11]. Археологічні пам'яткиСтепань, згідно зі статтею 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», входить до списку історичних населених місць України[12]. На території населеного пункту розташовані 1 пам'ятка археології, 5 — історії місцевого та 3 — архітектури національного значення. На території селища знайдені залишки городища літописного міста, що датується IX—XIII століттям і є пам'яткою археології України[13]. Є також залишки колись могутнього Степанського замку. НаселенняСтаном на 1 січня 2019 року, населення становить 4160 осіб[14]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15][16]:
Церкви1949 року у стилі бароко зведений Преображенський (Спаський) храм. У 1963 році його зруйнували більшовики. Нині проводиться відбудова церкви[17]. 1759 року у Степані побудовані Свято-Троїцька церква та дзвіниця. Згодом храм став соборним. При ньому відкрили школу і богодільню. Це єдина споруда, що збереглася до тепер у первинному вигляді і найстарішою у Степані. Будівлі належать до пам'яток архітектури. 1775 року побудована Миколаївська церква. У 1960-х роках церкву перетворили на клуб, а пізніше — більярдну. Сьогодні, завдяки громадськості, цей храм відбудований і діючий. Туризм
Степань входить до переліку курортних населених пунктів України[18]. У селищі функціонує санаторій «Горинь» , збудований у 1960- ті роки (лікувальні води і грязі). Відомі уродженці
Див. такожПриміткиДжерела
Книги
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia