Вольфганг Лют

Вольфганг Лют
Wolfgang Lüth
Народження	15 жовтня 1913(1913-10-15) Рига, Ліфляндська губернія
Смерть	14 травня 1945(1945-05-14) (31 рік) Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн вогнепальна рана
Поховання	Friedhof Adelby^d
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Рейхсмаріне Крігсмаріне
Рід військ	підводний флот
Освіта	Herderinstitut zu Riga^d і Військово-морська академія Мюрвіка^d (8 квітня 1935)[1]
Роки служби	1933–1945
Звання	капітан-цур-зее
Командування	U-9, U-13, U-138, U-43, U-181 22-а флотилія ПЧ Військово-морська академія (Мюрвік)
Війни / битви	Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна: Битва за Атлантику
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Бронзовий Іспанський Хрест Хрест «За військові заслуги» (Італія) Фронтова планка підводника в бронзі Нагрудний знак підводника

Вольфганг Лют (нім. Wolfgang Lüth; 15 жовтня 1913, Рига — 14 травня 1945, Фленсбург) — німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, капітан-цур-зее Крігсмаріне (1944). Другий за результативністю командир підводного човна U-Boot, на рахунку якого 46 затоплених транспортних суден противника та французький підводний човен «Доріс», загальним тоннажем 230 781 реєстрових тон. Один з двох кавалерів Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами серед підводників (1943).

Життєпис

1933 року вступив в крігсмаріне. З 30 грудня 1939 року — командир підводного човна U-9, з 27 січня 1940 року — U-138, з 21 жовтня 1940 року — U-43, з 9 травня 1942 року — призначений командиром підводного човна U-181.

До листопада 1943 він потопив 43 кораблі (225 712 бртт) і 1 підводний човен союзників, ставши другим за результативністю підводним асом Другої світової війни після Отто Кречмера.

У січні 1944 року Лют призначений командувачем навчальної 22-ї флотилії підводних човнів крігсмаріне. З 1 серпня 1944 року — начальник військово-морського училища в Мюрвіке, поблизу Фленсбурга, що став згодом резиденцією уряду Деніца.

Вольфганг Лют був застрелений німецьким вартовим 13 травня 1945 року, через 5 днів після закінчення війни, але до того, як було заарештовано уряд Деніца. Солдат був виправданий, оскільки Лют не відповів на триразове питання «Стій, хто йде?».

Він був похований у Фленсбурзі з усіма військовими почестями. Це був останній урочистий похорон в історії Третього рейху.

Сім'я

В 1939 році одружився з дочкою капітана торгового судна Ільзою Лерх. В шлюбі народились 2 синів і 2 дочки (23 грудня 1944 року Ільза була нагороджена почесним хрестом німецької матері в бронзі[2]).

Військова кар'єра

• 1 квітня 1933 — кадет
• 23 вересня 1933 — кадет ВМС
• 1 липня 1934 — фенрих ВМС
• 1 квітня 1936 — обер-фенрих ВМС
• 1 жовтня 1936 — лейтенант-цур-зее
• 1 червня 1938 — обер-лейтенант-цур-зее
• 1 січня 1941 — капітан-лейтенант
• 1 квітня 1943 — корветтен-капітан
• 1 серпня 1944 — фрегаттен-капітан
• 1 вересня 1944 — капітан-цур-зее

Див. також

• Отто Кречмер
• Вольфганг Кречмар
• Гіацинт граф фон Штрахвітц
• Райнгард Зурен
• Список підводників — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста

Примітки

1. http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Wolfgang_L%C3%BCth
2. Lüth, Ilse - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 30 березня 2020.

Література

• Alman, Karl (1988). Wolfgang Lüth - Der erfolgreichste U-Boot-Kommandant des Zweiten Weltkriegs - Mit vier Booten 609 Tage in See. Utting, Germany: Dörfler im Nebel Verlag. ISBN 3-89555-854-0. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 6 травня 2012.(нім.)
• Busch, Rainer & Röll, Hans-Joachim (2003). Der U-Boot-Krieg 1939—1945 — Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 (in German). Hamburg, Berlin, Bonn Germany: Verlag E.S. Mittler & Sohn. ISBN 3-8132-0515-0.
• Fraschka, Günther (1994). Knights of the Reich. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military/Aviation History. ISBN 0-88740-580-0.
• Kurowski, Franz (1995). Knight's Cross Holders of the U-Boat Service. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Publishing Ltd. ISBN 0-88740-748-X.
• Range, Clemens (1974). Die Ritterkreuzträger der Kriegsmarine. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 3-87943-355-0.
• Vause, Jordan (1992). U-Boat Ace, the story of Wolgang Lüth. Airlife Publishing Ltd. ISBN 1-85310-271-7.
• Williamson, Gordon & Pavlovic, Darko (1995). U-Boat Crews 1914-45. Oxford, United Kingdom: Osprey Publishing Limited. ISBN 1-85532-545-4.
• Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Oxford: Osprey Publishing Limited. ISBN 1-84176-644-5.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

Посилання

• Kapitän zur See Wolfgang Lüth. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (англ.)
• Wolfgang Lüth. на uboat.net. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (англ.)
• Lüth, Wolfgang. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (нім.)
• 7. Brillantenträger Wolfgang Lüth. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. (нім.)
• Lüth, Wolfgang August Eugen [Архівовано 21 квітня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди капітана-цур-зее Люта (англ.)
• Deutsche Marinesoldaten. Wolfgang Lüth. Архів оригіналу за 14 листопада 2007. Процитовано 21 лютого 2009.
• Lüth, Wolfgang
• Wolfgang Lüth [Архівовано 15 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Wolfgang Lüth Kapitän zur See [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: капітан-лейтенант Гейнц Шерінгер	командир U-13 16 — 28 грудня 1939	Наступник: капітан-лейтенант Макс-Мартин Шульце
Попередник: оберлейтенант-цур-зее Макс-Мартин Шульце	командир U-9 30 грудня 1939 — 10 червня 1940	Наступник: оберлейтенант-цур-зее Вольфганг Кауфман
Попередник: введена в стрій	командир U-138 27 червня — 20 жовтня 1940	Наступник: капітан-лейтенант Пітер Лохмайер
Попередник: капітан-лейтенант Вільгельм Амброзіус	командир U-43 21 жовтня 1940 — 11 квітня 1942	Наступник: оберлейтенант-цур-зее Ганс-Йоахим Швантке
Попередник: введена в стрій	командир U-181 9 травня 1942 — 31 жовтня 1943	Наступник: фрегаттен-капітан Курт Фрейвальд
Попередник: корветтен-капітан Вільгельм Амброзіус	командир 22-ї флотилії ПЧ 15 січня — 16 липня 1944	Наступник: корветтен-капітан Генріх Бляйхродт
Попередник: —	Начальник Військово-морської академії 18 вересня 1944 — 13 травня 1945	Наступник: капітуляція