Герхард фон Шверін

Герхард фон Шверін
Герхард фон Шверін
Gerhard von Schwerin
Ім'я при народженні	Герхард Гельмут Детлофф фон Шверін
Народження	23 червня 1899; Ганновер, Ганновер
Смерть	29 жовтня 1980 (81 рік); Роттах-Егерн, Верхня Баварія
Країна	Німецька імперія ; Веймарська республіка ; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер ; Рейхсвер ; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота, танкові війська
Роки служби	1914–1945
Заклад	Центральне розвідувальне управління
Партія	Вільна демократична партія
Звання	Генерал танкових військ
Командування	8-ма єгерська дивізія; 16-та моторизована дивізія; 116-та танкова дивізія; 90-та панцергренадерська дивізія; LXXVI-й танковий корпус
Війни / битви	Перша світова війна:; Друга світова війна:; Східний фронт Польська кампанія (1939); Західний фронт Французька кампанія (1940);
Титул	граф
Нагороди	Нарукавна стрічка «Африка»
Штурмовий піхотний знак в сріблі	Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
	Герхард фон Шверін у Вікісховищі

Граф Герхард «Герд» Гельмут Детлофф фон Шверін (нім. Gerhard „Gerd“ Helmut Detleff Graf von Schwerin; нар. 23 червня 1899, Ганновер, Ганновер — пом. 29 жовтня 1980, Роттах-Егерн, Верхня Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1945) Вермахту, граф. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1943).

Біографія

Закінчив кадетський корпус. 10 серпня 1914 року поступив в 2-й гвардійський піший полк. Учасник Першої світової війни.

Восени 1920 року демобілізований. В 1922 році поступив в рейхсвер і був зарахований в 1-й піхотний полк. 1 жовтня 1938 року переведений в ОКГ. З 1 жовтня 1939 року — командир 1-го батальйону піхотного полку «Велика Німеччина». З 17 січня 1941 року — начальник штабу 200-го полку особливого призначення, дислокованого в Африці. В березні 1941 року на чолі італо-німецького батальйону здійснив 2000-кілометровий марш, а у квітні на чолі бойової групи захопив оазис Махілі, захопивши в полон близько 2000 британців (включаючи двох генералів). З 20 липня 1941 року — заступник командира 254-ї піхотної дивізії і командир 76-го піхотного полку. Учасник боїв у Прибалтиці, під Ленінградом і в районі Волхова. З 23 липня 1942 року — командир 8-ї єгерської дивізії, яка вела важкі оборонні бої під Дем'янськом.

З 13 листопада 1942 року — командир 16-ї моторизованої дивізії, яка билась на південній ділянці Східного фронту, в тому числі під Ізюмом, Слов'янськом і Кривим Рогом. З 1 травня 1944 року — командир 116-ї танкової дивізії, створеної на базі його старої дивізії, яка була дислокована в Бельгії. Був пов'язаний з групою змовників, які планували використати його дивізію для здійснення перевороту у Франції, проте жодних наслідків для Шверіна це не мало. Брав участь у боях проти союзників, в тому числі у Фалезькому котлі і в наступі на Аахен. З 9 по 26 грудня 1944 року — командир 90-ї моторизованої дивізії, з 1 квітня 1945 року — 76-го танкового корпусу. 26 квітня здався британським військам. В 1947 році звільнений. З 1950 року — радник федерального уряду з військових питань і питань безпеки. Як керівник Центральної внутрішньої служби брав участь у створенні жандармерії ФРН. З 1956 року займався бізнесом.

Нагороди

Військова кар'єра

Залізний хрест
- 2-го класу (14 вересня 1915)
- 1-го класу (28 лютого 1917)
Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами (31 травня 1918)
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (10 липня 1918)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (26 вересня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами (29 грудня 1934)
Німецький Олімпійський знак 2-го класу (10 серпня 1936)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
Орден Георга I, золотий (офіцерський) хрест (Греція) (11 грудня 1937)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (11 травня 1940)
- 1-го класу (19 травня 1940)
Штурмовий піхотний знак в сріблі (червень 1941)
Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (1941)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (17 січня 1942)
- дубове листя (№ 240; 17 травня 1943)
- мечі (№ 41; 4 листопада 1943)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (22 липня 1942)
Орден Корони Італії, командорський хрест
Нарукавна стрічка «Африка»
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
Відзначений у Вермахтберіхт (27 жовтня 1943)
Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1977)

Див. також

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.582-583 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
Rass, Christoph; Rohrkamp, René; Quadflieg, Peter M. (2007). General Graf von Schwerin und das Kriegsende in Aachen. Ereignis, Mythos, Analyse. Aachen: Shaker. ISBN 978-3-8322-6623-3.
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Searle, Alaric (2003). Wehrmacht Generals, West German Society, and the Debate on Rearmament, 1949—1959, Praeger Pub.
Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 188

Посилання

General der Panzertruppe Gerhard (Gerd) Helmuth Detloff Graf von Schwerin. на geocities.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 26 серпня 2012.(англ.)
Graf von Schwerin, Gerhard Helmuth Detloff. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 26 серпня 2012. (нім.)
Schwerin, Graf von, Gerhard Helmuth Detloff «Gerd» [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ фон Шверіна (англ.)
Schwerin, Gerhard Hellmuth Detloff «Gerd» Graf von
General der Panzertruppe Gerhard Graf von Schwerin [Архівовано 21 серпня 2010 у Wayback Machine.](нім.)

Примітки

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал від інфантерії Густав Гене	командир 8-ї єгерської дивізії 23 липня — 13 листопада 1942	Наступник: генерал гірсько-піхотних військ Фрідріх-Йобст Фолькамер фон Кірхензіттенбах
Попередник: генерал танкових військ Зігфрід Генріці	командир 16-ї моторизованої дивізії 13 листопада 1942 — 1 травня 1943	Наступник: оберст Вільгельм Крізоллі
Попередник: сформована з 16-ї мд	командир 16-ї панцергренадерської дивізії 27 червня 1943 — 10 січня 1944	Наступник: оберст Гюнтер фон Мантойффель
Попередник: генерал-майор Гергард Мюллер	командир 116-ї танкової дивізії 1 травня — 1 вересня 1944	Наступник: оберст Генріх Фойгтсбергер
Попередник: генерал-лейтенант Ернст-Гюнтер Бааде	командир 90-ї панцергренадерської дивізії 9 — 26 грудня 1944	Наступник: генерал-майор Генріх фон Бер
Попередник: генерал танкових військ Трауготт Герр	командир LXXVI танкового корпусу 26 грудня 1944 — 25 квітня 1945	Наступник: генерал-лейтенант Карл фон Граффен