Зігфрід Генріці

Зігфрід Генріці
нім. Siegfried Henrici
Народився	10 травня 1889(1889-05-10)  Зост, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	8 листопада 1964(1964-11-08)  (75 років) Бад-Наугайм, Веттерау, Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна  і Друга світова війна
Роки активності	з 1907
Військове звання	Генерал танкових військ
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)

Зігфрід Генріці (нім. Siegfried Henrici; 10 травня 1889 — 8 листопада 1964) — німецький воєначальник, генерал танкових військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Отто Верба (ліворуч в шоломі) та генерал Зігфрід Генріці під час огляду калмицьких добровольців. 1942 рік.

2 вересня 1907 року вступив в Прусську армію. Ветеран Першої світової війни. Після війни демобілізований і 19 вересня 1919 року поступив на службу в Міністерство безпеки Пруссії. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 1 жовтня 1936 року — командир 29-го артилерійського полку. З 26 серпня 1939 року — командир артилерії 16-го армійського корпусу, з 1 вересня 1939 року — 30-го артилерійського командування. Учасник Польської і Французької кампаній. З 16 березня 1941 року — командир 16-ї моторизованої дивізії, з 13 листопада 1942 року — 40-го танкового корпусу. Учасник Німецько-радянської війни. 1 жовтня 1943 року відправлений в резерв. З 25 березня 1944 року — командир штабу оборони Криму. 8 травня 1944 року знятий з посади. З 1 вересня 1944 року — знову командир 40-го танкового корпусу. 9 травня 1945 року потрапив в радянський полон. 9 вересня 1945 року військовим трибуналом військ МВС Сталінградської області засуджений до 25 років таборів. 8 жовтня 1955 року звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (2 вересня 1907)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (грудень 1907)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (22 лютого 1908)
• Фенріх (23 квітня 1908)
• Лейтенант (27 січня 1909)
• Оберлейтенант (24 грудня 1914)
• Гауптман (18 квітня 1918)
• Гауптман поліції (19 вересня 1919)
• Майор поліції (1 жовтня 1921)
• Оберстлейтенант поліції (1 листопада 1933)
• Оберст поліції (30 січня 1935)
• Оберст (15 жовтня 1935)
• Генерал-майор (1 червня 1939)
• Генерал-лейтенант (1 червня 1941)
• Генерал танкових військ (1 січня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (14 вересня 1914)
  • 1-го класу (24 грудня 1915)
• Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (12 лютого 1918)
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (20 вересня 1939)
  • 1-го класу (20 травня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (13 жовтня 1941)
  • дубове листя (№350; 9 грудня 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Німецький хрест в золоті (13 серпня 1943)
• Відзначений у Вермахтберіхт (1 вересня 1943)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9