Ойген Майндль

Ойген Майндль
Ойген Майндль
Eugen Meindl
	Генерал-майор Майндль (1942).
Народження	16 липня 1892; Донауешинген, ; Баден
Смерть	24 січня 1951 (58 років); Мюнхен
Країна	Німецька імперія; Веймарська республіка; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер; Рейхсвер; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська; Люфтваффе
Рід військ	артилерія,; повітряно-десантні війська
Роки служби	1912–1945
Звання	Генерал парашутних військ
Командування	II парашутний корпус
Війни / битви	Перша світова війна; Друга світова війна; Польська кампанія; Операція «Везерюбунг»; Французька кампанія ; Критська операція; Східний фронт; Операція «Оверлорд»
Нагороди	Нарукавна стрічка «Крит»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»	Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак парашутиста люфтваффе	Нарвікський щит
	Ойген Майндль у Вікісховищі

О́йген Майндль (нім. Eugen Meindl; нар. 16 липня 1892, Донауешинген — пом. 24 січня 1951, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал парашутних військ повітрянодесантних військ Третього Рейху в роки Другої світової війни 1939–1945, кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям і Мечами.

Біографія

Військова кар'єра

27 липня 1912 — фанен-юнкер
22 березня 1913 — фенріх
17 лютого 1914 ^[1] — лейтенант
18 квітня 1917 — оберлейтенант
1 серпня 1924 — гауптман
1 квітня 1934 — майор
1 серпня 1936 — оберстлейтенант
1 квітня 1939 — оберст
1 січня 1941 — генерал-майор
1 лютого 1943 — генерал-лейтенант
1 квітня 1944 — генерал парашутних військ

27 липня 1912 року вступив в 67-й артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, командир батареї, ад'ютант свого полку, потім — 52-го артилерійського командування. Після демобілізації залишений в рейхсвері, служив в артилерії. 1 жовтня 1925 року переведений в штабу 5-ї дивізії, а 1 жовтня 1926 року — у Військове управління Імперського військового міністерства. З 1 жовтня 1927 року — співробітник штабу 2-го дивізіону 5-го артилерійського полку, з 1 жовтня 1928 року — командир ескадрону 5-го транспортного батальйону. 1 жовтня 1928 року переведений в штаб 5-го артилерійського полку, з 15 вересня 1933 року — полковий ад'ютант, одночасно викладав в артилерійському училищі в Ютербозі. 15 жовтня 1935 року призначений командиром 1-го дивізіону 5-го артилерійського полку.

З 10 листопада 1938 року — командиром 112-го гірського артилерійського полку. Під час Норвезької кампанії командував групою «Майндль» в Нарвіку. 1 серпня 1940 року зарахований в резерв при штабі 18-го військового округу. 10 серпня переведений в парашутні війська. 1 вересня 1940 року призначений командиром 1-го штурмового авіадесантного полку. З 16 травня по 1 червня 1941 року командував бойовою групою «Захід», на чолі якої брав участь в операції із захоплення Криту, був тяжко поранений. Учасник Німецько-радянської війни. В січні 1942 року прибув під Юхнов, де сформував бойовий (моторизований) загін люфтваффе «Майндль», куди увійшли розрізнені наземні частини люфтваффе, та організував оборону авіабази. З 26 лютого 1942 року — командир дивізії «Майндль», яка пізніше була переформована в 21-у авіапольову дивізію. З 1 жовтня 1942 по 1 серпня 1943 року — командир 13-го авіаційного корпусу (який також називався 1-м авіапольовим корпусом). Одночасно з 15 червня по 20 липня 1943 року був відряджений у 18-у інспекцію ОКЛ, яка займалася питаннями формування авіапольових дивізій. З 31 липня 1943 року — інспектор авіапольових частин. 5 листопада 1943 року призначений командиром 2-го парашутного корпусу, сформованого на базі штабу 13-го корпусу, і залишався на цій посаді до кінця війни. 25 травня 1945 року інтернований союзниками. 29 вересня 1947 року звільнений.

Нагороди

Залізний хрест (Королівство Пруссія)
- 2-го класу (18 липня 1915)
- 1-го класу (17 січня 1916)
Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 2-го класу з мечами
Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами (Велике герцогство Баден)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
Військова медаль (Османська імперія)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (22 березня 1939)
- 1-го класу (10 червня 1940)
Знак парашутиста Німеччини
Нарвікський щит (10 листопада 1940)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (14 червня 1941)
- Дубове листя (№ 564; 31 серпня 1944)
- Мечі (№ 155; 8 травня 1945)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (25 жовтня 1941)
Німецький хрест в золоті (27 липня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (9 серпня 1942)
Нарукавна стрічка «Крит» (25 травня 1943)

Див. також

Посилання

Meindl, Eugen — нагороди генерала парашутних військ Майндля (англ.)

Джерела та література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
Kurowski, Franz. Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Schiffer Military. ISBN 0-88740-749-8.
Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 — 1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.