|
Герман Рекнагель
Герман Рекнагель (нім. Hermann Recknagel; нар. 18 липня 1892, Гофгайсмар, Пруссія — пом. 23 січня 1945, Петрікав) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1944) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944). БіографіяГерман Рекнагель народився 18 липня 1892 у Гофгайсмарі, в прусській провінції Гессен-Нассау. Військова кар'єра 25 вересня 1913 року вступив на військову службу фанен-юнкер до Прусської армії та був зарахований до 3-го піхотного курфюрстського полку «фон Віттіш» (нім. „Infanterie-Regiment „von Wittich“ (3. Kurhessisches) Nr. 83“). Вже після початку Першої світової війни отримав військове звання лейтенант. Бився на Західному фронті, командував взводом. За бойові заслуги у боях відзначений низкою орденів Німецької імперії та Австро-Угорщини. По завершенню світової війни в чині обер-лейтенанта приєднався до Фрайкора, бився проти загонів «спартаківців» (німецьких комуністів). Зі створенням Рейхсверу залишився у лавах Збройних сил. Проходив службу на різних командних та штабних посадах у 4-му артилерійському полку, 12-му піхотному полку Сухопутних військ Веймарської республіки. Напередодні Другої світової війни командував 54-м піхотним полком 18-ї піхотної дивізії Вермахту 11-го армійського корпусу. На чолі цього формування Г. Рекнагель брав участь у Польській кампанії, бився на Бзурі. 1 лютого підвищений у званні до оберста. У травні-червні 1940 року командував полком під час бойових дій на Західному фронті. 8 червня 1940 року за бойові заслуги в боях за Дюнкерк відзначений у Вермахтберіхті, а 5 серпня удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста. 22 червня 1941 року з початком війни проти радянської Росії Г. Рекнагель очолював 54-ий піхотний полк 18-ї дивізії, що входила до складу XXXIX-го моторизованого корпусу генерала танкових військ Р.Шмідта. Змагався у боях за Білосток, Мінськ, згодом його полк наступав вглиб території СРСР, бився на північному фланзі війни, бої під Волховим. 1 січня 1942 року призначений командиром 111-ї піхотної дивізії, що вела бойові дії на південному фланзі німецько-радянського фронту. 1 березня 1942 присвоєне військове звання генерал-майор. З літа 1942 року 111-та піхотна дивізія 4-го армійського корпусу брала активну участь у стратегічному наступі на південному крилі радянсько-німецького фронту в ході літньо-осінньої кампанії 1942 року. Бої під Ростовом, на річці Донець. У подальшому дивізія Г. Рекнагеля билась на Кубані та на Північному Кавказі, вела бої під Моздоком та Нальчиком. Після початку стратегічного контрнаступу Червоної армії відступали на північ до річки Дон. 1 березня 1943 року його нагороджено за бойові заслуги Золотим німецьким хрестом. А 6 листопада 1943 року за успішні оборонні бої під Таганрогом — дубовим листям до Лицарського хреста (№ 319). З 15 листопада 1943 по 25 лютого 1944 року — у резерві фюрера. У квітні 1944 призначений командиром XXXXII-го армійського корпусу, який був повністю знищений радянськими військами у боях під Черкасами. Після переформування на центральному напрямку Східного фронт корпус увійшов до складу 4-ї танкової армії й брав участь у боях під Ковелем, Любліном, вів запеклі бої на Віслі. 23 жовтня 1944 року Г. Рекнагель був удостоєний мечів до Лицарського хреста за бойові заслуги у боях на Віслі. У січні 1945 в ході Вісло-Одерської операції Червоної армії 42-й армійський корпус був повністю розгромлений, а командир корпусу під час спроби виведення своїх частин з оточення загинув у бою. Нагороди
Див. такожЛітература
Посилання
Примітки |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
,_werd_verleend_aan_de_Stuka_piloot_Hans-Ulrich_Rudel.jpg)
