Франц Грісбах

Франц Грісбах
Franz Griesbach
Народження	21 грудня 1892(1892-12-21) Брюк, Бранденбург
Смерть	24 вересня 1984(1984-09-24) (91 рік) Лаге, Північний Рейн-Вестфалія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1914–1918 1939-1945
Звання	Генерал-майор
Командування	170-та піхотна дивізія
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Західний фронт Східний фронт Облога Одеси Облога Севастополя Штурм Севастополя Блокада Ленінграда Операція «Іскра» Битва за Нарву Битва за плацдарм Нарва
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в золоті Штурмовий піхотний знак в сріблі Кримський щит

Франц Грісбах (нім. Franz Griesbach; нар. 21 грудня 1892, Брюк, Бранденбург — пом. 24 вересня 1984, Лаге, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор (1944) Вермахту. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944).

Біографія

1 серпня 1914 року поступив добровольцем в 4-ту роту 27-го піхотного полку, з яким був відправлений на фронт. В листопаді-грудні 1915 року навчався на курсах кандидатів у офіцери, в лютому-березні 1916 року — на аналогічних курсах в Мюнстерлагері. 24 травня 1916 року повернувся в свій полк. В березні-квітні 1917 року навчався на курсах офіцерів ударних частин. З 28 липня 1917 року — офіцер хімзахисту в штабі 1-го батальйону 27-го піхотного полку, з 27 березня 1918 року — командир роти. 20 серпня 1918 року переведений в запасний батальйон свого полку, з 4 жовтня 1918 року — командир 2-ї роти.

18 січня 1919 року демобілізований. В 1919-39 роках працював вчителем народної школи під Магдебургом. 1 квітня 1936 року зарахований у резерв вермахті.В 1938 році пройшов збори і перепідготовку резервістів, з 1 червня 1939 року — командир роти 2-го кадрованого батальйону 12-го піхотного полку.

При проведенні мобілізації 26 серпня 1939 року призначений командиром 10-ї роти 467-го піхотного полку.. Учасник Польської кампанії. З травня 1940 по червень 1941 року — викладач на офіцерських курсах в Кенігсберзі. З 5 червня 1941 року — командир 467-го запасного піхотного батальйону в Бланкенбурзі.

15 вересня 1941 року направлений на радянсько-німецький фронт, 26 вересня призначений командиром 1-го батальйону 391-го піхотного полку 170-ї піхотної дивізії. З 26 жовтня 1941 року — в.о. командира свого полку. 1 грудня 1941 року переведений з резерву на дійсну військову службу. Учасник боїв у Криму. З 17 квітня 1942 року — командир 399-го піхотного полку. 15 лютого 1944 року призначений командиром 170-ї піхотної дивізії, проте вже наступного дня був важко поранений у бою під Ленінградом і евакуйований в Німеччину. До кінця війни перебував у шпиталі в Барнбенбурзі-на-Гавелі, де і був 27 квітня 1945 року захоплений радянськими військами. Утримувався в різних таборах. 19 жовтня 1949 року переданий в табір органів репатріації. Через 2 дні переданий владою ФРН і звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (14 березня 1942)
  • дубове листя (№242; 17 травня 1943)
  • мечі (№53; 6 березня 1944)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Кримський щит

Військова кар'єра

• 1 квітня 1914 — волонтер
• 6 вересня 1914 — єфрейтор
• 29 грудня 1914 — унтер-офіцер
• 10 травня 1916 — віце-фельдфебель
• 23 серпня 1916 — лейтенант резерву

---

• 1 квітня 1936 — лейтенант резерву
• 1 березня 1938 — обер-лейтенант резерву
• 1 червня 1939 — гауптман
• 20 жовтня 1940 — майор резерву
• 1 грудня 1941 — майор
• 1 квітня 1942 — оберст-лейтенант
• 1 січня 1943 — оберст
• 1 серпня 1944 — генерал-майор

Див. також

• Людвіг Кюблер
• Курт фон дер Шевалері
• Еріх Дістель
• Карл Маус
• Гельмут Прісс
• Еріх Абрагам
• Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.592-593 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
• Fellgiebel Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання

• Griesbach, Franz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 13 травня 2013. (нім.)
• 53. Schwerterträger Franz Griesbach. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 13 травня 2013. (нім.)
• Generalmajor Franz Griesbach. на geocities.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 13 травня 2013. (англ.)
• Griesbach, Franz — нагороди генерал-майора Грісбаха (англ.)
• Griesbach, Franz

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-лейтенант Вальтер Краузе	командир 110-ї піхотної дивізії 15 — 16 лютого 1944	Наступник: генерал-лейтенант Зігфрид Хасс

Примітки