ФенрихФенрих[1], фендрик[2] (від нім. Fähnrich — «прапороносець») — найнижчий офіцерський ранг деяких країн світу. Армія Австро-Угорщини
НімеччинаВійськове звання до 1945До 1945 року в сухопутних військах та Люфтваффе Вермахту існувало 3 основних ранги фенриха:
Статус кандидата на офіцерське звання позначався на знаках розрізнення додатковими двома срібними стрічками на відповідному погоні. У Ваффен-СС в цей історичний період існувало 4 відповідних ранги СС-юнкер, СС-обер-юнкер, СС-штандартен-юнкер та СС-оберштандартен-юнкер для кандидатів на звання офіцера та кадетів.
Військове звання фенриха в БундесверіУ сучасному Бундесвері до рангу фенриха відносять солдата, який має звання фанен-юнкера (OR-5), потім по черзі звання власно фенриха (OR-6, еквівалент фельдфебеля) та оберфенриха (OR-7, еквівалент гауптфельдфебеля). Звання фенріха військовослужбовець Бундесверу може досягти після 21 місяця дійсної служби. На флоті еквівалентом є звання фенрих-цур-зее. Знаком розрізнення для кандидата в офіцери є тонкий срібний шнур на знаку розрізнення.
Російська імперіяВ армії Російській імперії, згідно з «Табеллю про ранги» військовий чин XIV класу в піхоті, артилерії та інженерних військах і XII класу — в гвардії. Давав право на успадковане дворянство (у цивільній службі успадковане дворянство отримувалося чином VIII класу — колезький асесор, а чин колезького реєстратора (XIV клас) давав право лише на особисте дворянство). Військове звання «фендрика» з'явилося в Російській імперії в 1722 році, коли «Табель» була складена та почала впроваджуватися в державне життя. Трохи пізніше, в 1730 році, це звання було замінено на звання «прапорщик». На флоті йому відповідало звання «мічман», а в козаків — «хорунжий» (яке теж означає «прапороносець»). Див. такожПримітки
|