TAS2R10

TAS2R10
Ідентифікатори
Символи	TAS2R10, T2R10, TRB2, taste 2 receptor member 10
Зовнішні ІД	OMIM: 604791 MGI: 2681218 HomoloGene: 128355 GeneCards: TAS2R10
Онтологія гена Молекулярна функція • G protein-coupled receptor activity • signal transducer activity • taste receptor activity • bitter taste receptor activity Клітинна компонента • клітинна мембрана • мембрана • integral component of membrane Біологічний процес • detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste • GO:0072468 сигнальна трансдукція • відповідь на стимул • sensory perception of taste • G protein-coupled receptor signaling pathway Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	50839	387346
Ensembl	ENSG00000272805 ENSG00000121318 ENSG00000277238	ENSMUSG00000063478
UniProt	Q9NYW0	Q7M722
RefSeq (мРНК)	NM_023921	NM_207019
RefSeq (білок)	NP_076410	NP_996902
Локус (UCSC)	Хр. 12: 10.83 – 10.83 Mb	Хр. 6: 131.67 – 131.67 Mb
PubMed search	[1]	[2]
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

TAS2R10 (англ. Taste 2 receptor member 10) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 307 амінокислот, а молекулярна маса — 35 365[4].

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MLRVVEGIFI		FVVVSESVFG		VLGNGFIGLV		NCIDCAKNKL		STIGFILTGL
AISRIFLIWI		IITDGFIQIF		SPNIYASGNL		IEYISYFWVI		GNQSSMWFAT
SLSIFYFLKI		ANFSNYIFLW		LKSRTNMVLP		FMIVFLLISS		LLNFAYIAKI
LNDYKTKNDT		VWDLNMYKSE		YFIKQILLNL		GVIFFFTLSL		ITCIFLIISL
WRHNRQMQSN		VTGLRDSNTE		AHVKAMKVLI		SFIILFILYF		IGMAIEISCF
TVRENKLLLM		FGMTTTAIYP		WGHSFILILG		NSKLKQASLR		VLQQLKCCEK
RKNLRVT

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

• Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
• Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

1. Human PubMed Reference:.
2. Mouse PubMed Reference:.
3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14918 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.
4. UniProt, Q9NYW0 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

• Хромосома 12

Портал «Біологія»   Портал «Хімія»