uk TAS2R9

TAS2R9
Ідентифікатори
Символи	TAS2R9, T2R9, TRB6, taste 2 receptor member 9
Зовнішні ІД	OMIM: 604795 HomoloGene: 88893 GeneCards: TAS2R9
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway; • GO:0022610 життєдіяльність;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50835
	н/д
	ENSG00000273713; ENSG00000273086; ENSG00000121381
	н/д
	Q9NYW1
	н/д
	NM_023917
	н/д
	NP_076406
	н/д
	Вікідані
Див./Ред. для людей

TAS2R9 (англ. Taste 2 receptor member 9) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[2] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 312 амінокислот, а молекулярна маса — 35 611^[3].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MPSAIEAIYI	ILIAGELTIG	IWGNGFIVLV	NCIDWLKRRD	ISLIDIILIS
LAISRICLLC	VISLDGFFML	LFPGTYGNSV	LVSIVNVVWT	FANNSSLWFT
SCLSIFYLLK	IANISHPFFF	WLKLKINKVM	LAILLGSFLI	SLIISVPKND
DMWYHLFKVS	HEENITWKFK	VSKIPGTFKQ	LTLNLGVMVP	FILCLISFFL
LLFSLVRHTK	QIRLHATGFR	DPSTEAHMRA	IKAVIIFLLL	LIVYYPVFLV
MTSSALIPQG	KLVLMIGDIV	TVIFPSSHSF	ILIMGNSKLR	EAFLKMLRFV
KCFLRRRKPF	VP

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Go Y., Satta Y., Takenaka O., Takahata N. (2005). Lineage-specific loss of function of bitter taste receptor genes in humans and nonhuman primates. Genetics. 170: 313—326. PMID 15744053 DOI:10.1534/genetics.104.037523
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14917 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYW1 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 12

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[HGNC-2] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14917 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-3] UniProt, Q9NYW1 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]