|
СолецизмСолеци́зм (дав.-гр. σολοικισμός від назви д.-гр. міста Σόλοι Соли) — синтаксична помилка, неправильний граматичний зворот, що не порушує змісту висловлювання,[1][2][3] наприклад: «скільки годин?» (замість «котра година?»). Солецизм може виникати під впливом діалектного мовлення, при порушенні узгодження між членами речення. У художній літературі солецизм — неправильний зворот мови як елемент стилю.[4] ВизначенняУ загальному значенні солецизм — будь-яке порушення правил синтаксису чи граматики.[5], він може вважатися окремою стилістичною фігурою, класом стилістиних фігур або взагалі протиставлятися іншим стилістичним фігурам. Термін використовується з античних часів, зокрема згадується у Квінтіліана.[6] Скептик Секст Емпірик у II ст. н. е. зазначав, що граматики визначають солецизм як «похибку проти загального звичаю в усьому складі речення, тобто неузгодженість».[7] Ф. Прокопович зазначав: «Солецизм, варваризм або інші огріхи промови можуть вживатись для жарту, але з певним смислом».[8] Стилістична фігураСолецизм як стилістична фігура полягає у свідомому порушенні граматики чи морфології[9] з метою створення певного образу, наприклад: «Вона стара собака — зуби з'їла на цій справі». Тут слово «собака» (чоловічого роду) віднесено до жінки за зовнішньої нейтральності використання прислів'я[10]. Категорія стилістичних фігурСолецизм може розглядатися як категорія стилістичних фігур, звичайно використовуваних для створення низького стилю, до якої відносять фігури:[11]
Хоча античні автори розрізняли варваризм (похибку проти загального звичаю у одному слові) і солецизм (похибку в усьому складі речення)[7], зараз до солецизму як категорії стилістичних фігур у широкому значенні можуть також відносити використання нелітературного слова: варваризму, діалектизму чи вульгаризму,[12] чи навіть помилки у вимові.[13] У протиставленні до фігурСолецизм може протиставлятися до інших стилістичних фігур, у такому разі його відмінність від власне стилістичних фігур відповідає різниці між відчуттям «неправильності» і «вирізненості», тобто є дуже хиткою, власне фігури зазвичай використовуються для створення високого стилю, на відміну від солецизмів, використовуваних для створення низького стилю.[12] Солецизм як калька іншомовного зворотуСолецизмами можуть бути буквально перекладені з іншої мови звороти, у цьому разі вони називаються за мовою запозичення: росіянізми з російської, галліцизми з французької, германізми з німецької, полонізми з польської тощо. Слід розрізняти кальки, засвоєні українською мовою (наприклад, «не в своїй тарілці» — калька фразеологізму фр. ne pas être dans son assiette) і власне солецизми, наприклад, вживання «учитися напам'ять» (калька з пол. uczyć się na pamięć[14]) замість правильного «учити напам'ять». ЕтимологіяВ українській мові вперше зафіксовано як соликисмъ (1704). Запозичено з піздньолат. soloecismus ‘синтаксична помилка, неправильне сполучення слів; помилка, огріх’ від дав.-гр. σολοικισμός ‘помилка в мовленні; (грам.) синтаксична помилка, солецизм; непристойність, брутальність’.[3] У грецькій мові походить від назви міста Σόλοι ‘Соли’, давньогрецької колонії у Кілікії в Малій Азії, жителі якої, переселені з Афін за часів Солона, говорили особливо зіпсованою грецькою мовою[15]. Приклади
Див. також
Примітки
Посилання
|