Антите́тон (дав.-гр.ἀντίθετον «протиставлювання» від ἀντί- «проти» + τιθέναι «розміщувати, розташовувати») — стилістична фігура, яка протиставляє дві думки, не утворюючи уявне протиріччя, на відміну від антитези[1]. Антитетон протиставляє у порівнянні один до одного два предмети, які подібні лише за деякими ознаками та розбігаються за рештою[2]. Антитетон відрізняється від антитези тим, що він поєднує формально не однаково протилежні чи контрастуючі думки, а навпаки такі, в яких виявляються разом неоднаковість і подібність[3].
Наприклад:
Це один маленький крок для людини, один велетенський стрибок для людства.
Оригінальний текст (англ.)
That's one small step for [a] man, one giant leap for mankind
Антитетон буває тоді, коли зіставляються протилежні речі або особи. Різні є спроби цього протиставлення, по-перше, якщо з протилежних сторін ставляться протиставні речі або особи, то так звичайно виникає синтаксичне зміщення: «Один із них був щедрий давати, а інший — спритний брати, того всі розшукували, а цього уникали, щоб не потрапити йому на очі. Бо совістливість того була для всіх приємною, а безсоромність цього, мила йому самому, не подобалася»[6].
По-друге. Коли ми кажемо, що з однієї речі виникає і неначе народжується інша, їй протилежна. Так, ми, звичайно, говоримо про Христа: «Понизив себе, щоб нас піднести; наразив себе на небезпеку, щоб взяти нас під захист; був зв’язаний, щоб нас визволити; був шм.атований, щоб нас оновити; проливав кров, щоб нас вилікувати; висів на хресті, Щоб усунути найлютішу тиранію, що нас пригнічувала. Нарешті бажав смерті, щоб приготовити для нас вічне життя в отця свого».
По-третє, подаються гарні протилежності за допомогою переміни. Так, про страсті Христа церква співає: «Віддаєш мені, народе мій, за манну — жовч, за воду — оцет».
Суперечливість визначення
За Г. Говардом[7], антитеза є граматичною формою антитетону. Антитетон оперує контрастуючими думками чи доказами в аргументі, антитеза оперує контрастуючими словами чи ідеями в межах фрази, речення або абзацу.
На відміну від більшості стилістичних фігур, поняття антитетон визначається суперечливо і може мати різноманітні значення у різних авторів, наприклад, Фос[en] вважав, що в антитетоні протиставляються іменники та дієслова, а в антитезі лише епітети[8].
Поняття антитетон дуже часто вживають як синонім антитези[9][10][11][12][13][14], або взагалі перекладають із грецької та латинської словом антитезис чи антитеза[15][16][17], при цьому навіть якщо поняття антитетон та антитеза розрізнюються, утворений від слова антитетон прикметник антитетичний завжди має значення ‘антитезовий, антитезний’[18][19].
Ф. Прокопович зазначав, що «антитетон — це інша назва синерези»[5], зараз поняття синереза використовується лише у поетичному значенні — термін античноїметрики, що позначає злиття двох голосних в один склад[20], сучасне значення — опускання однієї з голосних відповідно до вимог ритму та метроструктури[21]: «Вдарив революцьонер — / Захитався світ!» (П. Тичина).
Іноді антитетон визначають як «поєднання протилежностей в єдине поняття, оксюморон»[22].
Близькі поняття
Антитетон належить до фігур контрасту — стилістичних фігур, в основі яких лежить протиставлення понять, контекстом зіставлення яких підкреслюється смисловий контраст. Найвживанішими та найбільш дослідженими фігурами контрасту є антитеза та оксюморон, менш вживані — акротеза, амфітеза, діатеза.[23]
«Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.
А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові».[24][25]
Це був найкращий час, це був час найгірший, це був вік мудрості, це був вік дурості, це була епоха довіри, це була епоха недовіри, це була пора Світла, це була пора Темряви, це була весна надії, це була зима відчаю, ми мали все до нас, ми не мали нічого до нас, усі ми йшли навпростець до небес, усі ми йшли навпростець іншим шляхом — одно слово, доба була настільки подібна до доби теперішньої, що деякі з найгаласливіших можновладців наполягали, щоб її сприймали — добре, чи погано — лише у найвищому ступені порівняння.
↑«Antitheton (gr.), Contrast, stellt 2 Gegenstände in Vergleichung einander entgegen, die nur in einigen Merkmalen sich ähnlich sind, in den übrigen aber contrastiren». // Antitheton // Pierer's Lexicon. 1857—1865. [Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
↑«Das Antitheton unterscheidet sich dadurch von der Antithesis, daß es nicht gleich dieser einander förmlich entgegengesetzte oder kontrastirende Vorstellungen in Verbindung bringt, sondern vielmehr solche an welchen sich beides, Verschiedenheit und Aehnlichkeit offenbart» // Christoph Friedrich von Ammon, Leonhard Bertholdt Kritisches Journal der neuesten theologischen Literatur — 6. Band — Sultzbach: J. E. Seidel, 1817. — S. 134—135. (нім.)
↑ абПрокопович Ф. Про разважальні мовні фігури [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // ПРО МОВНО-СТИЛІСТИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ (кн. 4) // Феофан Прокопович. Філософські твори. Том I. Про риторичне мистецтво / Пер. з латинської. — К.: 1979.
↑Переклад прикладу подається за Куньч З.Й. Риторичний словник. — К.: Рідна мова, 1997. — С. 22.
↑(ісп.) «Антитезис — риторична фігура протиставлення поняття або слова. Антитеза або антитетон». — «ANTÍTESIS Ret. Figura de contrarios conceptos ó palabras. Antithesis sive antitheton». // — Vicente González Arnao Diccionario de la Academia Española. — Parte Primera. — Paris: en la libreria de Parmantier, 1826. — P. 97.
↑(рос.) «antitheton, antithesis, антитетон, антитеза, противоположение, соединение противных, противное». // Маракасова Е. В. Риторика Георгия Даниловского // Русский язык конца XVIII — начала XIX века. Вопросы изучения и описания. Сборник 3 [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.]/ Отв. ред. В. М. Круглов. — СПб.: Наука, 2009. — 237 с. (Acta linguistica Petropolitana. Труды Института лингвистических исследований Российской академии наук. Т. V. Ч. 3). — С. 69
↑(англ.) «Антитетон — у риториці фігура, у якій протилежності протиставляються одна одній. Дехто розрізняє атитезис з антитетоном. Фос[en] вважає, що у антитетоні іменники протиставляються дієсловам, а в антитезі лише епітети. Інші розуміють антитезис під антитетоном» — «ANTITHETON in rhetoric a figure wherein contrarieties are set in opposition to each other. Some distinguish between the antithesis and antitheton. Vossius thinks that in the antitheton nouns and verbs are opposed but in the antithesis epithets only. Others comprehend the antithesis under antitheton» // Encyclopædia Perthensis; or Universal Dictionary of the Arts, Scienves, Literature, &c. — 2nd ed., in 23 Vol. — Vol. II. — Edinburg: 1816. — P. 261.
↑(рос.) «Антитетон фігура мовлення: 1) протиставлення одного предмета іншому, те само, що антитеза» — «Антитетон фигура речи: 1) противоположение предметов один другому; то же что антитеза». // Горте М. А. Фигуры речи: терминологический словарь / М. А. Горте. — М.: ЭНАС, 2007. — 208 с. — (Русская речь).
↑(англ.) antitheton, i, n., = ἀντίθετον, opposition, antithesis, a rhetor. fig. [протиставлення, антитеза, риторична фігура] // Lewis and Short Latin Dictionary[недоступне посилання]
↑антитетичний Прикм[етник] до антитеза; протилежний // Словник української мови / Голова ред. колег. І. К. Білодід. — т. 1. — К.: Наукова думка, 1970. — 780 с. — С. 50.
↑Слово «антитезний» не зафіксовано у 11-томному «Словнику української мови» (1970—1980), але вживане у текстах наукового стилю, наприклад: «протиставляються два прямо протилежні, антитезні висловлення» // Кулик Б. М. Курс сучасної української мови. Частина 2. Синтаксис / Підр. для фак-в мови і літ-ри пед. інститутів. — К.: Радянська школа, 1961. — 286 с. — С. 194.
↑(рос.) Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939.
↑Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: Академія, 2007. — 752 с. — (Notabene) — ISBN 978-966-580-244-0
↑(рос.)«Антитетон — фигура речи: 2) объединение противоположностей в единое понятие; то же, что оксиморон» // Горте М. А. Фигуры речи: терминологический словарь / М. А. Горте. — М.: ЭНАС, 2007. — 208 с. — (Русская речь).
↑Сазонова В. А. Антонимы как средство вырежения контраста в языке и художественной речи (на материале прозы А. П. Чехова) / Автореф. дис… к.ф.н. — Красноярск: 2011. — 22 с. — С. 10.