Анадиплозис

Анади́плозис[1] (з грец. ἀναδίπλωσις — «повторення, подвоєння»), зіткнення — це стилістична фігура, що полягає у повторенні останнього слова або групи слів одного речення на початку наступного речення або рядка віршу.

Анадиплозис вживається в поезії та прозі, цю стилістичну фігуру можна часто зустріти у фольклорі та стилізаціях, у Біблії тощо. Вірш, у якому анадиплозис зв'являється в усіх суміжних рядках, називається акромонограмою.

Приклади

Страх породжує гнів. Гнів народжує ненависть. Ненависть – запорука страждань.

— Йода

Кораблем грається вітер і хвиля,
Вітер і хвиля граються безсердечно.

— Йоганн Вольфганг фон Ґете

Згасає день за синіми лісами,
За синіми лісами лягла імла;
Пливуть рожеві хмари небесами,
І тихо з небесами злилась земля.
Стоять квітки, окроплені росою,
Окроплена росою, тремтить трава.
Мої думки захоплені красою,
Захоплені красою мої слова

— Дмитро Загул

Примітки

1. Словник літературознавчих термінів. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 15 вересня 2011.

Література

• Іваненко С. М., Карпусь А. К. Лінгвостилістична інтерпретація тексту: Підр. — Київ: КДЛУ, 1998. — 12 с.

Посилання

• 393/mode/1up?view=theater Епістрофа; Зіткнення, або Анадиплосис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 341; 393.
• Включення або Епістрофа // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 108. — 634 с.