Хіазм

Хіа́зм (грец. χιασμός — хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери Х) — вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:

Кіптява свічка й ніж щербатий,
червінна королева з карт.

— Б.-І. Антонич

Хитнувся ґвалт розбуджених церков,
І, кинувшись од ватри стрімголов,
Упав на степ бунтарських тіней кетяг.

— М. Бажан

Подеколи трапляються і звукові хіазми як різновид анаграми, але в сув'язі з іншими засобами віршованої фоніки: «Зілляло лави і вали» (О. Стефанович).

Джерела

• Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007.

Посилання

• Хіазм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 557.
• Хіазм // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 533. — ISBN 978-966-439-921-7.