|
ІзоколонІзоколон (від грецьк. isos — рівний та kolon — частина речення, складник періоду) — стилістична фігура, що виявляється в кількаразовому повторенні на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів або словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, а також інтонаційного і сенсового увиразнення поетичного мовлення [1]. Ізоколон також використовується з метою емоційного забарвлення мови в художніх творах[2]. В ізоколоні спостерігаються ознаки ізосинтаксизму. Ізоколон часто використовується, навіть позасвідомо, у повсякденних розмовах[3]. Приклад ізоколонаНа горі гора, а на тій горі піч горить. Піч горить — хліб пече. "На тобі, пече, мою печаль, хай хліб пече, а не серце молоде" (Василь Голобородько, зі збірки віршів «Летюче віконце»). Посилання
Примітки
|