Адинатон

Адинатон (дав.-гр. ἀδύνατον — «неможливе», від ἀ- «без» + δύνασθαι «я здатний, маю сили»[1]) — стилістична фігура, в якій важке порівнюється з неможливим на користь останнього, різновид гіперболи.[2] Наприклад:

«Верблюдові[3] легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!"[4]

Визначення

У античних авторів адінатон позначає такий спосіб аргументації, коли проти одного стану речей надається перевага вказанню на можливий доказ, згідно з яким будь-яке протилежне висловлювання втрачає силу.[5] У латинській мові адінатон позначається словом лат. impossibilia.

Іноді використовується у значенні «висловлення неможливості висловити»[6], висловлення «неможливості адекватно висловитися з теми».[7]

У пізніших риториках цей прийом зближувався з поняттями парадоксу, перифрази та гіперболи, які при взаємних відмінностях вказували на дещо ускладнювальне або спростувальне відоме апеляцією до уявного та бажаного замість дійсного.[8]

Німкеня Ренате Лахман, філолог та історик культури, стверджує, що адінатон підпадає разом з алогізмом, атопоном (atopon — нісенітний, абсурдний), порушенням загальноприйнятого погляду (topara ten doxan) і порушенням правдоподібності (to para to eikos) під визначення терміну pseudos (вигадка, брехня), який при цьому набуває статусу поетологічного терміну.[9]

Різновиди

Існує два різновиди адінатону:

  • вживаніша порівняльна форма, наприклад:

Скоріш повітря ти мечем пораниш,
Ніж плоть мою.

— Шекспір «Макбет»[10]
  • менш поширена непорівняльна форма:

Берлом клянуся оцим, що ні пагілля вже, ані листя
Більш не зростить, давно колись з кореня зрубане в горах,
Не розцвіте вже ніколи, бо міддю обстругано з нього
Листя і кору;

Крім того, до адінатону також іноді відносять опис неможливого взагалі (неможливі завдання у казках, фантастичний сюжет тощо).

Вживання

Адінатон використовується майже в усіх літературних жанрах: у прозі (наприклад, у сюрреалістичних романах), у поезіїатичних часів, зокрема у Вергілія, потім особливо у дадаїстів) і драмі. Також явище поширене у розмовній мові.

Адінатон широко вживався як літературний і риторичний прийом за античних часів, напр.:

Годину точну тобі сказати неможливо, легше філософів погодити, ніж годинники.
Оригінальний текст (лат.)
Horam non possum certam tibi dicere, facilius inter philosophos quam inter horologia conveniet.

...I перше олéнь піде пастись в повітря,
Море раніше всі викине риби на піски безвідні,
Парфи із жизних долин приблукають раніше до Рейну,
А напівдикий германець Євфратові питиме води,
Аніж у серці моїм захитається образ владики.

— Вергілій «Буколіки» (I 59-63)[13]

Приклад із літератури Відродження:

Будь я вогнем, весь світ був спопелив би,
Будь вітром я, розвіяв би на порох.
Оригінальний текст (італ.)
S’i’ fosse foco, arderei ’l mondo;
s’ i’ fosse vento, lo tempesterei;

В. Шекспір (XVI ст.):

Скоріше виросте борода в мене на долоні, ніж у нього на лиці.
Оригінальний текст (англ.)
I will sooner have a beard grow in the palm of my hand than he shall get one of his cheek
— В. Шекспір «Генріх IV, частина друга» (1.2.20-22)[15]
Не можу говорити на цю тему,
Це зупиняє, забагато радості
Оригінальний текст (англ.)
I cannot speak enough of this content;
It stops me here; it is too much of joy.
— В. Шекспір «Отелло, венеціанський мавр» (2.1.196-97)[16][17]

XIX століття:

[про дитячі вигадки]
Я бачив сов з боязню темряви
Та риб з водобоязню...
— Генрік Ібсен «Бранд» (1865)

Усталені вирази

У багатьох мовах існують адінатонічні ідіоми зі значенням «ніколи»:

  • В українській мові[ідіома 1][ідіома 2][ідіома 3][ідіома 4] (замість як у виразах можуть вживатися доки, коли, поки, швидше):
    • Як рак [у полі] свисне.
    • Як рак на дуба вилізе та й свисне.
    • На Брія, як рак свисне.
    • Як на долоні волосся проросте (виросте).
    • Як на камені пшениця вродить.
    • Як сова світ уздрить.
    • Як свиня на небо гляне.
    • Як у курки зуби виростуть.
    • Як п'явка крикне.
    • Як дві неділі разом зійдуться.
    • Як виросте трава на помості.
    • Після дощику в четвер.
    • На турецький Великдень.
    • На Миколи та й ніколи.
    • На кінський Великдень.
  • У болгарській мові — когато цъфнат налъмите ‘коли клоги зацвітуть’ та когато върбата роди круши ‘коли верба родить груші’[ідіома 7]
  • У російській мові — когда рак [на горе] свистнет ‘коли рак на горі свисне’[ідіома 8] та после дождика в четверг ‘після дощику в четвер’[18]
  • У німецькій мові — Wenn Schweine fliegen könnten ‘коли свині зможуть літати’ та Wenn Ostern und Weihnachten zusammenfallen ‘коли збігаються Пасха та Різдво’[ідіома 11], також вживається день вигаданого святого Sankt Nimmerlein[de](нім.): am St. Nimmers Tag, am Sankt-Nimmerleins-Tag, am Nimmerleinstag, auf den Nimmermehrstag ‘у день Святого Взагалі-Ніколи’ — ім‘я «святого» утворене від південнонімецького слова nimmer ‘ніколи’.
  • У фінській мові — kun lehmät lentävät ‘коли корови полетять’ чи kun lipputanko kukkii ‘коли флагшток зацвіте’[ідіома 23]
  • У мові Малаялам — Veluttha Kaakka Malarnnu Parannaal ‘коли біла ворона летітиме догори ногами’[ідіома 25] чи Kozhikku mula vannal ‘коли в курки груди виростуть’[ідіома 26]


Див. також

Примітки

  1. δύνασθαι на Perseus Project [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Горте М. А. Фигуры речи: терминологический словарь / М. А. Горте. — М.: ЭНАС, 2007. — 208 с. — (Русская речь).(рос.)
  3. Кирило Александрійський стверджував, що слово «верблюд» (дав.-гр. κάμηλος) у тексті — помилка і замість нього має бути «канат» (дав.-гр. κάμιλος) — ця реконструкція робить фразу логічнішою: *Канату легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!. Див. примітку 1 до статті Cable у Encyclopædia Britannica (11th ed., 1911) (англ.)
  4. Від Матвія, розділ 19 [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] / пер. І. Огієнка
  5. Богданов К. з посиланням на Анаксімена (Anaxim. Ars Rhetorica. 136 1-4) та Аристотеля (Arist. Rhet. A.4 1359a30-34), див. Богданов К. А. Наука в эпическую эпоху: классика фольклора, классическая филология и классовая солидарность // Новое литературное обозрение. — 2006. — № 78.(рос.)
  6. «the expression of the impossibility of expression» — Adynaton [Архівовано 14 червня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Silva Rhetoricae [Архівовано 14 грудня 2004 у Wayback Machine.]
  7. «the impossibility of addressing oneself adequately to the topic» // Brian Vickers In Defence of Rhetoric. — Oxford: Oxford University Press, 1988. — P. 491. (англ.)
  8. Богданов К. А. Наука в эпическую эпоху: классика фольклора, классическая филология и классовая солидарность // Новое литературное обозрение. — 2006. — № 78.(рос.)
  9. Лахманн Р. Дискурсы фантастического. Перевод с немецкого. — М: Новое литературное обозрение, 2009. — 384 с. — С. 60.(рос.)
  10. Шекспір В. Макбет [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] / Пер. Б. Тен за участю В. Гуменюка // Шекспір В. Твори в шести томах: Том 5. — К.:Дніпро, 1986. — 696 с.
  11. Гомер Іліада [Архівовано 27 липня 2013 у Wayback Machine.] / Пер. Бориса Тена . — Харків: Фоліо, 2006. — 416 с. — [Зарубіжна класика].
  12. Lucius Annaeus Seneca Apocolocyntosis Divi Claudii [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.](лат.)
  13. Публій Вергілій Марон Буколіки[недоступне посилання] / Пер. М. Зерова
  14. Cecco Angiolieri S'i’ fosse foco, arderei ’l mondo // Scuola Online [Архівовано 22 липня 2014 у Wayback Machine.] (італ.), див. тж. українській переклад сонету Чекко Анджольєрі Сонет // Сучасність. — 1989. — Ч. 7—8 (339—340), липень-серпень [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — С. 19.
  15. Шекспір В. Генріх IV, частина друга / Пер. Дмитро Паламарчук // Шекспір В. Твори в шести томах. Том 3 /Король Джон; Річард II; Генріх IV. Частина перша; Генріх IV. Частина друга; Генріх V; Віндзорські жартівниці. Перекл. з англ.; Післямови Д. Наливайка.— К.: Дніпро, 1985.— 574 с., іл.
  16. Shakespeare Othello, the Moore of Venice [Архівовано 29 травня 2013 у Wayback Machine.] Act 2, Scene 1 (англ.)
  17. Той самий фрагмент у поетичному перекладі: Від щастя говорити більш не можу… / Слова застрягли в грудях, бо надмірна / Ця радість. (Вільям Шекспір Отелло, венеціанський мавр [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.], переклад Ірини Стешенко).
  18. Англо-русский словарь цитат, пословиц, поговорок и идиом. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 18 липня 2013.

Джерела ідіом

  1. Словник фразеологічних синонімів. Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 18 липня 2013.
  2. Російсько-український словник сталих виразів
  3. http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/ve/vshoditt.html [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Російсько-український словник сталих виразів]
  4. http://stalivyrazy.org.ua/everyfile2.php?transfer=folders/de/dozdik.html Російсько-український словник сталих виразів]
  5. Skarnik: русско-белорусский перевод. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 20 липня 2013.
  6. Google Books
  7. Google Books
  8. Google Books
  9. The American Heritage dictionary of idioms — Ammer
  10. Cambridge Dictionary of American Idioms.
  11. McLuhan neu lesen: Kritische Analysen zu Medien und Kultur im 21. Jahrhundert[недоступне посилання]
  12. Google Books
  13. Google Books
  14. The Phonetic Guide to Italian: Learn Italian in about a Year — Matthew Lawry — Google Books
  15. Animal Idioms — Roy Fuller — Google Books
  16. IMAGEN DE MARCA — RAFAEL AUTOR ORDOZGOITI DE LA RICA, Ignacěo Pérez Jiménez — Google Books
  17. «Cuando la rana eche pelos»… ¡y realmente lo hizo! ~ Culturizando. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 18 липня 2013.
  18. Studies in Contrastive Linguistics: Proceedings of the 4th … — Google Books
  19. May We Introduce the Romanian Language to You? — Mioara Avram, Marius Sala — Google Books
  20. Anglu-latviešu, latviešu-anglu vārdnīca
  21. Google Books
  22. Google Books
  23. kun lehmät lentävät — Sivistyssanakirja, synonyymit — Suomi Sanakirja. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 18 липня 2013.
  24. Kamus Peribahasa Kontemporari — Edisi Ke-2 — Ainon binti Mohd & Abdullah bin Hassan — Google Books
  25. Google Books
  26. Google Books

Посилання