Адинатон (дав.-гр.ἀδύνατον — «неможливе», від ἀ- «без» + δύνασθαι «я здатний, маю сили»[1]) — стилістична фігура, в якій важке порівнюється з неможливим на користь останнього, різновид гіперболи.[2] Наприклад:
«Верблюдові[3] легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!"[4]
Визначення
У античних авторів адінатон позначає такий спосіб аргументації, коли проти одного стану речей надається перевага вказанню на можливий доказ, згідно з яким будь-яке протилежне висловлювання втрачає силу.[5] У латинській мові адінатон позначається словом лат.impossibilia.
Іноді використовується у значенні «висловлення неможливості висловити»[6], висловлення «неможливості адекватно висловитися з теми».[7]
У пізніших риториках цей прийом зближувався з поняттями парадоксу, перифрази та гіперболи, які при взаємних відмінностях вказували на дещо ускладнювальне або спростувальне відоме апеляцією до уявного та бажаного замість дійсного.[8]
Німкеня Ренате Лахман, філолог та історик культури, стверджує, що адінатон підпадає разом з алогізмом, атопоном (atopon — нісенітний, абсурдний), порушенням загальноприйнятого погляду (topara ten doxan) і порушенням правдоподібності (to para to eikos) під визначення терміну pseudos (вигадка, брехня), який при цьому набуває статусу поетологічного терміну.[9]
Берлом клянуся оцим, що ні пагілля вже, ані листя Більш не зростить, давно колись з кореня зрубане в горах, Не розцвіте вже ніколи, бо міддю обстругано з нього Листя і кору;
...I перше олéнь піде пастись в повітря, Море раніше всі викине риби на піски безвідні, Парфи із жизних долин приблукають раніше до Рейну, А напівдикий германець Євфратові питиме води, Аніж у серці моїм захитається образ владики.
У сербській — Кад на врби роди грожђе та хорватській — kad na vrbi rodi grožđe ‘коли на вербі виноград уродить’[ідіома 6]
У болгарській мові — когато цъфнат налъмите ‘коли клоги зацвітуть’ та когато върбата роди круши ‘коли верба родить груші’[ідіома 7]
У російській мові — когда рак [на горе] свистнет ‘коли рак на горі свисне’[ідіома 8] та после дождика в четверг ‘після дощику в четвер’[18]
В англійській — When pigs fly ‘коли свині полетять’[ідіома 9] та Not before Hell freezes over ‘не раніше, ніж пекло заморозиться’[ідіома 10]
У німецькій мові — Wenn Schweine fliegen könnten ‘коли свині зможуть літати’ та Wenn Ostern und Weihnachten zusammenfallen ‘коли збігаються Пасха та Різдво’[ідіома 11], також вживається день вигаданого святого Sankt Nimmerlein[de](нім.): am St. Nimmers Tag, am Sankt-Nimmerleins-Tag, am Nimmerleinstag, auf den Nimmermehrstag ‘у день Святого Взагалі-Ніколи’ — ім‘я «святого» утворене від південнонімецького слова nimmer ‘ніколи’.
У нідерландській мові — Als Pasen en Pinksteren op één dag vallen ‘коли пасха і трійця будуть в один день’[ідіома 12]
У фінській мові — kun lehmät lentävät ‘коли корови полетять’ чи kun lipputanko kukkii ‘коли флагшток зацвіте’[ідіома 23]
У малайській мові — Tunggu kucing bertanduk ‘коли у котів роги виростуть’[ідіома 24]
У мові Малаялам — Veluttha Kaakka Malarnnu Parannaal ‘коли біла ворона летітиме догори ногами’[ідіома 25] чи Kozhikku mula vannal ‘коли в курки груди виростуть’[ідіома 26]
↑Горте М. А. Фигуры речи: терминологический словарь / М. А. Горте. — М.: ЭНАС, 2007. — 208 с. — (Русская речь).(рос.)
↑Кирило Александрійський стверджував, що слово «верблюд» (дав.-гр.κάμηλος) у тексті — помилка і замість нього має бути «канат» (дав.-гр.κάμιλος) — ця реконструкція робить фразу логічнішою: *Канату легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!. Див. примітку 1 до статті Cable у Encyclopædia Britannica (11th ed., 1911) (англ.)
↑Богданов К. з посиланням на Анаксімена (Anaxim. Ars Rhetorica. 136 1-4) та Аристотеля (Arist. Rhet. A.4 1359a30-34), див. Богданов К. А. Наука в эпическую эпоху: классика фольклора, классическая филология и классовая солидарность // Новое литературное обозрение. — 2006. — № 78.(рос.)
↑«the impossibility of addressing oneself adequately to the topic» // Brian Vickers In Defence of Rhetoric. — Oxford: Oxford University Press, 1988. — P. 491.(англ.)
↑Богданов К. А. Наука в эпическую эпоху: классика фольклора, классическая филология и классовая солидарность // Новое литературное обозрение. — 2006. — № 78.(рос.)
↑Лахманн Р. Дискурсы фантастического. Перевод с немецкого. — М: Новое литературное обозрение, 2009. — 384 с. — С. 60.(рос.)
↑Шекспір В. Макбет [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] / Пер. Б. Тен за участю В. Гуменюка // Шекспір В. Твори в шести томах: Том 5. — К.:Дніпро, 1986. — 696 с.
↑Гомер Іліада [Архівовано 27 липня 2013 у Wayback Machine.] / Пер. Бориса Тена . — Харків: Фоліо, 2006. — 416 с. — [Зарубіжна класика].
↑Шекспір В. Генріх IV, частина друга / Пер. Дмитро Паламарчук // Шекспір В. Твори в шести томах. Том 3 /Король Джон; Річард II; Генріх IV. Частина перша; Генріх IV. Частина друга; Генріх V; Віндзорські жартівниці. Перекл. з англ.; Післямови Д. Наливайка.— К.: Дніпро, 1985.— 574 с., іл.
↑Той самий фрагмент у поетичному перекладі: Від щастя говорити більш не можу… / Слова застрягли в грудях, бо надмірна / Ця радість. (Вільям Шекспір Отелло, венеціанський мавр [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.], переклад Ірини Стешенко).