Дзвінкий ясенний дрижачий

Номер МФА122
Кодування
X-SAMPAr
Кіршенбаумr<trl>
Зображення
Звучання
noicon

Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних дрижачих — r, а відповідний символ X-SAMPA — r.

У більшості індоєвропейських мов цей звук принаймні інколи алофонічний із ясенним одноударним [ɾ], хоча в деяких, наприклад у каталонській, іспанській і албанській вони є окремими фонемами.

Властивості

Властивості ясенного дрижачого:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Вищий ясенний не сонорний дрижачий

У чеській мові існує звук, відмінний від [r] (у таких словах як rybáři [ˈrɪbaːr̝ɪ] «рибалки», і прізвищі Dvořák). Його спосіб творення подібний, але язик знаходиться вище, він частково фрикативний. Орфографічно позначається літерою ř, а в МФА як [r̝]. Основна реалізація дзвінка, але є глухий алофон. (Прослухати: Antonín Dvořák [ˈantoɲiːn ˈdvor̝aːk] д·і).

Приклади

Альвеолярний

Мова Слово МФА Значення Примітки
Абхазька ашəара [aʃʷara] 'міра'
Адигейська речӀы [retʃʼə] 'руйнівний'
Африкаанс rooi [rɔɪ] 'червоний'
Албанська rrush [ruʃ] 'гроно' Противопоставляется /ɾ/.
Арабська رأس [rɑʔs] 'голова'
Вірменська Східна вірменська[1] ռումբ [rumb] д·і 'гарматне ядро'
Астурійська xenru [ˈʃẽ̞nru] 'зять'
Баскська errota [erot̪a] 'млин'
Болгарська награда [nɐɡrada] 'нагорода'
Валійська Rhagfyr [ˈr̥aɡvɨr] 'грудень' Протиставляється /r̥/.
Західнофризька rûp [rup] 'гусениця'
Данська Деякі носії ютландського діалекту[2] ?

Літературна вимова — [ʁ ~ ʕ].

Нідерландська Більшість діалектів rood [roːt] д·і 'червоний' Може також вимовлятися як [ɾ]. Вимова /r/ різниться залежно від регіону.
Англійська Шотландський діалект curd [kʌrd] 'свіжий сир' Тільки у деяких говірках. В інших вимовляється як [ɾ ~ ɹ].
Есперанто tri [tri] д·і 'три'
Естонська narr [nɑrː] 'повний'
Галісійська ría [ˈri.a] 'лиман' Протиставляється /ɾ/. Не трапляється наприкінці складу.
Німецька Північні діалекти Schmarrn [ʃmɑrn] д·і 'дурниця' Дрижачий звук вимовляють лише деякі носії діалекту, інші вимовляють однонаголошений.
Літературна Може вимовлятися як зубний дрижачий або альвеолярний однонаголошений.
Південний діалект Може бути однонаголошеним.
Грецька Літературна[3] άρτος [ˈartos] 'хліб' (заст.), 'артос' Алофон звука /r/. Зазвичай у групах приголосних, в інших випадках стає апроксимантом або однонаголошеним.
Кіпрський діалект[4][5] βορράς [voˈrːas] 'північ' Протиставляється звуку /ɾ/.
Іврит діалект Мізрахи ראשׁ [roʃ] 'голова'
Гінді घर [ɡʱər] 'дім'
Ісландська rós [ˈroːus] 'троянда' Протиставляється звуку /r̥/.
Ілоканська gurruod [ɡʊˈruʔod] 'грім' Протиставляється звуку /ɾ/.
Італійська[6] terra [ˈtɛrra] д·і 'Земля'
Келе[7] [ⁿrikei] 'нога'
Киргизька[8] ыр [ɯr] 'пісня'
Латиська[9] rags [räks̪] 'ріг'
Македонська игра [iɡra] 'гра'
Малайська Літературна arah [arah] 'напрямок'
Маратхі Літературна रबर [rəbər] 'гума'
Нгве Діалект нджоані [lɛ̀rɛ́] 'око'
Перська رستم Rostam [ˈrostʌm] 'Рустам' Алофон [ɾ] на початку слова.
Польська[10] krok [krɔk] д·і 'крок' У деяких носіїв протиставляється /r̝/.
Португальська Деякі діалекти[11] honrar [õˈraɾ] 'шанувати' Давніший ротичний відповідає гуторальному R більшості діалектів; протиставляється /ɾ/. Див. Португальська фонетика
Російська рог [rok] 'ріг' Може також вимовлятися як /ɾ/
Шотландська wir [wir] 'наш(е)'
Сербохорватська[12] рт / rt [r̩t] 'мис' Може бути складовим.
Словацька[13] krk [kr̩k] 'шия' Може бути однонаголошеним, зокрема, коли не є складовим.
Словенська[14] riž [ríːʃ] 'рис' Також транскрибується як ɾ,[15] і може варіювати між [r] та ɾ.[16]
Іспанська[17] perro [ˈpe̞ro̞] 'собака' Протиставляється звуку /ɾ/.
Шведська Більшість діалектів rov [ruːv] д·і 'здобич'
Таджицька арра [ʌrrʌ] 'бачив (-ла)'
Тайська Літературна พรุ่งนี้ [pʰrûŋ.níː] 'завтра'
Тітан[7] [ⁿrakeiʔin] 'дівчата'
Убихська [bəqˤʼərda] 'обертатися'
Українська рух [rux] 'рух'
Сапотекська Тілкуяпан[18] r-ree [rəˀə] 'виходити, гуляти' Як правило, дві серії звуків /ɾ/.
Фінська purra [purːɑ] 'кусати'
Французька Африканський варіант rouge [ruʒ] 'червоний'
Корсиканський діалект
Сільський квебекський діалект
Південний діалект
Чеська chlor [xlɔ̝ːr] 'хлор' Протиставляється звуку /r̝/; може бути складовим (плавним)
Японська Деякі діалекти 羅針 rashin [raɕĩɴ] 'компас' Звичайніше [ɾ]. Вживання [r] у японському мовленні прийнято звати макідзіта (巻き舌).

Примітки

  1. ↑ Dum-Tragut (2009:19)
  2. ↑ Torp (2001:78)
  3. ↑ Arvaniti (2007:14–18)
  4. ↑ Arvaniti (2010:3–4)
  5. ↑ βορράς, Cypriot Greek Lexicographic Database, Ερευνητικό Πρόγραμμα Συντυσές, 2011, архів оригіналу за 13 квітня 2021, процитовано 5 березня 2014
  6. ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
  7. ↑ а б Ladefoged (2005:165)
  8. ↑ Kara (2003:11)
  9. ↑ Nau (1998:6)
  10. ↑ Jassem (2003:103)
  11. ↑ , здебільшого у колишніх португальських колоніях в Африці, а також у Бразилії (в Африці може бути слабодрижачим), у внутрішній північній Португалії, на узграниччі з Іспанією й іспаномовними країнами
  12. ↑ Kordić (2006:5), Landau et al. (1999:66)
  13. ↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)
  14. ↑ Pretnar & Tokarz (1980:21)
  15. ↑ Šuštaršič, Komar & Petek (1999:135)
  16. ↑ Greenberg (2006:17 and 20)
  17. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
  18. ↑ Merrill (2008:109)