М'якопіднебінний носовий приголосний

М'якопіднебінний носовий приголосний
ŋ
Номер МФА	119
Кодування
HTML (десяткове)	ŋ
Юнікод (hex)	U+014B
X-SAMPA	N
Кіршенбаум	N
Брайль^[en]
Зображення
Звучання
noicon джерело · допомога

М’якопіднебінний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ŋ⟩ («n» з гачком праворуч). В українській мові цей звук передається на письмі диграфами нг або нґ.

Назва

• Велярний зімкнено-носовий
• Велярний носовий
• Задньопіднебінний зімкнено-носовий
• Задньопіднебінний носовий
• М’якопіднебінний зімкнено-носовий
• М’якопіднебінний носовий

Властивості

Властивості м’якопіднебінного носового:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
• Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
• Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
албанська	ngaqë	[ŋɡacə]	тому що
алеутська[1]	chaang	[tʃɑːŋ]	п'ять
англійська	sing	[sɪŋ]	співати	Див. англійська фонетика
баскська	hanka	[haŋka]	нога
бенгальська	রঙ	[rɔŋ]	колір
валійська	rhwng	[r̥ʊŋ]	між
вірменська (східна)[2]	ընկեր	[əŋˈkɛɾ]	друг	Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/.
в'єтнамська[3]	ngà	[ŋaː˨˩]	слонова кістка	Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська	אנגלית	[aŋɡˈlit]	англійська	Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. Modern гебрейська фонетика
гінді	रंग	[rəŋɡ]	колір	Див. фонетика гінді
голландська[4]	angst	[ɑŋst]	страх	Див. голландська фонетика
грецька	αποτυγχάνω	[apo̞tiŋˈxano̞]	я провалююся	Див. Modern грецька фонетика
данська	sang	[sɑŋˀ]	пісня	Див. данська фонетика
індонезійська	bangun	[bäŋʊn]	вставати
ісландська	göng	[ˈkøyŋk]	тунель	Див. ісландська фонетика
іспанська[5]	domingo	[d̪o̞ˈmĩŋɡo̞]	неділя	Алофон /n/. Див. іспанська фонетика
італійська[6]	anche	[ˈaŋke]	також	Див. італійська фонетика
ітельменська	қниң	[qniŋ]	один
каталанська[7]	sa'ng	[ˈsaŋ(k)]	кров	Див. каталанська фонетика
китайська	北京	[peɪ˨˩tɕiŋ˥]	Пекін	Див. китайська фонетика
корейська	방]/bang	[paŋ]	кімната	Див. корейська фонетика
люксембурзька[8]	keng	[kʰæŋ]	ніхто	Див. люксембурзька фонетика
німецька	lang	[laŋ]	довгий	Див. німецька фонетика
македонська	aнглиски	[ˈaŋɡliski]	англійська	Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. македонська фонетика
малайська	bangun	[bäŋon]	вставати
маратхі	संगणक	[səŋɡəɳək]	комп'ютер	Див. фонетика маратхі
марійська	еҥ	[jeŋ]	людина
нівхська	ңамг	[ŋamɡ]	сім
норвезька	gang	[ɡɑŋ]	коридор	Див. норвезька фонетика
пенджабська	ਵੰਙ	[vəŋ]	браслет
перська	رنگ	[ræːŋɡ]	колір	Див. перська фонетика
польська[9]	bank	[bäŋk]	банк	Алофон /n/ перед /k, ɡ, x/[10][11]. Див. польська фонетика
румунська[12]	câine	[kɨŋi]	собака	Див. румунська фонетика
сербська[13]	станка	[stâːŋka]	зупинка	Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/[13]. Див. сербська фонетика
словенська	tank	[taŋk]	танк
тайська	งาน	[ŋaːn]	робота
татарська	маңгай	[mɑŋˈɡɑɪ̯]	чоло
туркменська	birmeňzeş	[biɾmeŋðeʃ]	ідентичний
угорська	ing	[iŋɡ]	сорочка	Алофон /n/. Див. угорська фонетика
філіппінська	ngayón	[ŋaˈjon]	зараз
фінська	kangas	[ˈkɑŋːɑs]	одяг	Див. фінська фонетика
французька[14]	parking	[paʁkiŋ]	стоянка	Лише у запозиченнях. Див. французька фонетика
чеська	tank	[taŋk]	танк	Див. чеська фонетика
чукотська	ңыроқ	[ŋəɹoq]	два
шведська	ingenting	[ɪŋɛnˈtʰɪŋ]	нічого	Див. шведська фонетика
японська	南極/nankyoku	[naŋkʲokɯ]	південний полюс	Див. японська фонетика

Приклади транскрипції звуку українською

В українській мові /ŋ/ відсутній. На письмі передається сполученням нг (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/).

Наприклад:

• boeing [bəʊɪŋ] Боїнг
• Goering [ɡøːʁɪŋ] Герінг
• king [kɪŋ] Кінг
• schlang [ʃlaŋ] шланг
• viking [vajkɪŋ] вікінг
• wing [wɪŋ] Кроу-Вінг

У прізищах і деяких іменах допускається більш точне передавання через нґ (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий м'якопіднебінний проривний /ɡ/).

Наприклад:

• Rowling [ˈroʊlɪŋ] Роулінґ
• King [kɪŋ] Кінґ

Примітки

1. Ladefoged, (2005), с. 165.
2. Dum-Tragut, (2009), с. 19.
3. Thompson, (1959), с. 458—461.
4. Gussenhoven, (1992), с. 45.
5. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), с. 258.
6. Rogers та d'Arcangeli, (2004), с. 118.
7. Carbonell та Llisterri, (1992), с. 53.
8. Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.
9. Jassem, (2003), с. 103.
10. Gussmann, (1974), с. 107, 111 and 114.
11. Ostaszewska та Tambor, (2000), с. 35, 41 and 86.
12. Pop, (1938), с. 31.
13. Landau et al. (1999:67)
14. Wells, (1989), с. 44.

Джерела

• Anderson, Gregory D. S. (2008), The Velar Nasal, у Haspelmath, Martin; Dryer, Matthew S; Gil, David та ін. (ред.), The World Atlas of Language Structures Online, Munich: Max Planck Digital Library, архів оригіналу за 25 квітня 2011, процитовано 30 квітня 2008
• Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
• Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 17 травня 2016
• Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
• Gussmann, Edmund (1974), Nasality in Polish and English, у Fisiak, Jacek (ред.), Papers and Studies in Contrastive Linguistics (PDF), т. 2, Poznań: Adam Mickiewicz University, с. 105—122, архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022, процитовано 17 травня 2016
• Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
• Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press, архів оригіналу за 3 серпня 2020, процитовано 17 травня 2016
• Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants: An Introduction to the Sounds of Languages, т. 1, Wiley-Blackwell
• Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
• Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
• Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 17 травня 2016
• Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
• Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010), The phonetic status of the (inter)dental approximant, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 199—215, doi:10.1017/S0025100309990296
• Ostaszewska, Danuta; Tambor, Jolanta (2000), Fonetyka i fonologia współczesnego języka polskiego, Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN, ISBN 83-01-12992-1
• Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
• Reed, A.W. (2001), Kāretu, Timoti (ред.), The Reed Concise Māori Dictionary
• Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
• Wells, J.C. (1989), Computer-Coded Phonemic Notation of Individual Languages of the European Community, Journal of the International Phonetic Association, 19 (1): 31—54, doi:10.1017/S0025100300005892

Портал «Мовознавство»