Глухий ясенний дрижачий

Глухий ясенний дрижачий
r̥
Номер МФА	122 402A
Кодування
X-SAMPA	r_0
Зображення
Звучання
noicon джерело · допомога

Глухий ясенний дрижачий відрізняється від дзвінкого ясенного дрижачого /r/ лише відсутністю вібрації голосових зв'язок. Цей звук існує в кількох мовах, зазвичай разом із дзвінкою його версією, як подібна фонема або алофон.

Праіндоєвропейське *sr із часом розвинулось і стало в давньогрецькій мові ⟨ῥ⟩, тобто символом, що позначається літерою на позначення звука /r/ та діакритичним знаком звука /h/. Скоріше за все, це був глухий ясенний дрижачий, що став алофоном /r/ на початку слова в аттичному діалекті, та якого вже не існує у сучасній грецькій.

• ПІЄ *srew- > давньогрецьке ῥέω "литися, текти", скоріше за все вимовлялося як [r̥é.ɔː]

Властивості

Властивості глухого ясенного дрижачого:

• Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення.
• Місце творення — зубне, ясенне або заясенне, тобто звук артикулюється проти верхніх передніх зубів, ясенного бугорка, або за ясенним бугорком. Найчастіше є апікальним, тобто зазвичай звук артикулюється кінчиком язика[1].
• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.

• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.

• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Дарумбал[2]		barhi	[ˈbar̥i]	'камінь'	Розрізняється з /r/.
Естонська[3]					Алофон /r/ наприкінці слова після /t, s, h/[3].
Нідерландська		herinvoering	[ɦɛr̥ɪnvuːrɪŋ]	'поновлення на роботі'	Можливий алофон /r/ наприкінці слова;
Ісландська		hrafn	[ˈr̥apn̥]	'крук'	Розрізняється з /r/. Деякі мовці можуть натомість вимовляти глухий одноударний. Також у прикладі є [n̥].
Конда[4]		puRi	[pur̥i]	'мурашник'	Є розрізнення між /ɾ r r̥ ɽ/.[5]
Лезгинська[6]		крчар/krčar	[ˈkʰr̥t͡ʃar]	'роги'	Алофон /r/ між глухими обструентами
Лімбурзька	Хассельтський діалект[7]	geer	[ɣeːr̥]	'запах'	Можливий алофон /r/ наприкінці слова; Також може бути увулярним [ʀ̥][8].
Мокшанська		нархне/närhn'e	[ˈnar̥nʲæ]	'ці травинки'	Є розрізнення з /r/: нарня [ˈnarnʲæ] "коротка трава". Є також палаталізована фонема /r̥ʲ/: марьхне [ˈmar̥ʲnʲæ] "ці яблука", але марьня [ˈmarʲnʲæ] "яблучко"
Нівхська	Амурський діалект	р̌ы/řy	[r̥ɨ]	'двері'	Розрізняється з /r/. У сахалінському діалекті зазвичай це фрикативний звук: ⟨r̝̊⟩.
Північна цзянська					Є розрізнення з /r/
Польська		krtań	[ˈkr̥täɲ̟]	'гортань'	Алофон /r/ між глухими приголосними або наприкінці слова після глухих приголосних.
Українська[9]		центр/centr	[t̪͡s̪ɛn̪t̪r̥]	'центр'	Алофон /r/ наприкінці слова після /t/[9].
Валлійська		Rhagfyr	[ˈr̥aɡvɨr]	'грудень'	Розрізняється з /r/.
Яйґір		dirha	[ˈdir̥a]	'зуб'	Розрізняється з /r/.
Сапотецька	Кьеголанійська[10]	rsil	[r̥sil]	'рано'	Розрізняється з /r/[10].

Примітки

1. Ladefoged & Maddieson (1996:228)
2. Terrill, (2002), с. 4.
3. Asu та Teras, (2009), с. 368.
4. Emeneau, (1970).
5. Krishnamurti, (2003), с. 70.
6. Haspelmath (1993:35)
7. Peters (2006)
8. Хоч Peters (2006) не каже про це безпосередньо, але він використовує символ ⟨r̥⟩ у ряді випадків де /r/ наприкінці слова.
9. Danyenko & Vakulenko (1995:8)
10. Regnier (1993:11)

Джерела

• Asu, Eva Liina; Teras, Pire (2009), Estonian, Journal of the International Phonetic Association, 39 (3): 367—372, doi:10.1017/s002510030999017x
• Dankovičová, Jana (1999), Czech, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 70—74, ISBN 0-521-65236-7
• Danyenko, Andrii; Vakulenko, Serhii (1995), Ukrainian, Lincom Europa, ISBN 9783929075083
• Fabiánová, Martina (2011), Srovnání české a norské fonetiky (PDF)
• Haspelmath, Martin (1993), A Grammar of Lezgian, Mouton Grammar Library, т. 9, Berlin; New York: Mouton de Gruyter, ISBN 3-11-013735-6
• Ladefoged, Peter [англійською]; Maddieson, Ian [англійською] (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8.
• Peters, Jörg (2006), The dialect of Hasselt, Journal of the International Phonetic Association, 36 (1): 117—124, doi:10.1017/S0025100306002428
• Regnier, Sue (1993), Quiegolani Zapotec Phonology, Work Papers of the Summer Institute of Linguistics, University of Dakota, 37: 37—63
• Šimáčková, Šárka; Podlipský, Václav Jonáš; Chládková, Kateřina (2012), Czech spoken in Bohemia and Moravia (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 42 (2): 225—232, doi:10.1017/S0025100312000102
• Terrill, Angela (2002), Dharumbal: The Language of Rockhampton, Australia, Canberra: Pacific Linguistics, ISBN 0-85883-462-6

Посилання

• Перелік мов зі звуком [r̥] у PHOIBLE

Портал «Мовознавство»