Неогублений голосний середнього ряду високого підняття, або неогублений голосний середнього ряду високого піднесення (англ.close central unrounded vowel) — один з голосних звуків, сімнадцятий з основних голосних звуків.
Інколи називається неогубленим середнім високим голосним.
У деяких мовах існує неогублений голосний середнього ряду високо-середнього підняття, який відрізняється злегка нижчим підняттям. У МФА він часто транскрибується як [ɨ̞] чи [ɪ̈], також можлива транскрипція [ɪ̠] чи [ɘ̝]. У багатьох британських словниках цю голосну транскрибують як [ɪ] (відзначаючи її підняття); в американській традиції її часто транскрибують як [ɨ] (відзначаючи її ряд) або [ᵻ][1] (відзначаючи її підняття і ряд). У третьому виданні Oxford English Dictionary [ᵻ] передає вільне варіювання між фонемами /ɪ/ та /ə/.
Властивості
За підняттям — високий, це значить, що язик при його вимовлянні розташований максимально близько до піднебіння, але без притискування (що дало б приголосний).
За рядом — середній, тобто язик розташований у середній позиції порівняно з вимовлянням передніх і задніх голосних
Неогублений — губи при вимовлянні залишаються неокругленими.
У кирилиці передається літерою «ы» («єри»). Зі слов'янських кириличних абеток ця літера наразі існує лише в російській і білоруській, але вона наявна у багатьох абетках на основі кирилиці для неслов'янських мов (монгольській, казахській та ін.). В українському письмі скасована у XIX ст.
При транслітерації латинкою для передавання [ɨ] прийнято вживати букву «y».
У румунській абетці для позначення звука існують дві літери з «дашками»: «â», «î». Першу («а-циркумфлекс») використовують у середині, другу («і-циркумфлекс») — на початку та наприкінці слів. У румунській кирилиці існувала літера «ы», але практично не використовувалася, замість неї для позначення звука [ɨ] вживалася буква Ѫ («великий юс»). У молдавській кирилиці на місці румунських «â» і «î» вживають «ы».
Цей звук, у цілому, не властивий індоєвропейським мовам, але зустрічається (як алофон) у багатьох слов'янських мовах. Він є вельми звичайною окремою фонемою у мовах індіанців Північної і Південної Америки, де часто протиставляється таким близьким до нього звукам, як [i] і [u] — як у живих мовах, так і в реконструйованих прамовах (наприклад, у праутоацтекській).
↑Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. Історична граматика української мови. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене
↑Фанетыка беларускай літаратурнай мовы І. Р. Бурлыка, Л. Ц. Выгонная, Г. В. Лосік, А. І. Падлужны; Рэд. А. І. Падлужны. — Мн. : Навука і тэхніка, 1989. — 335 с. ISBN 5-343-00292-7.
↑Ball, Martin J. (1984), Phonetics for phonology, у Ball, Martin J.; Jones, G.E (ред.), Welsh Phonology, Cardiff: University of Wales Press, ISBN978-0-7083-0861-5
↑Nau, Nicole (2011), A short grammar of Latgalian, Munich: Lincom Europa, ISBN978-3-86288-055-3
↑ абIivonen, Antti; Harnud, Huhe (2005), Acoustical comparison of the monophthong systems in Finnish, Mongolian and Udmurt, Journal of the International Phonetic Association, 35 (1): 59—71, doi:10.1017/S002510030500191X
↑Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press
↑Hargus, Sharon; Beavert, Virginia (2002), Predictable versus Underlying Vocalism in Yakima Sahaptin, International Journal of American Linguistics, 68 (3): 316—340, doi:10.1086/466492
↑Firestone, Homer L. (1965), Description and classification of Sirionó: A Tupí-Guaraní language., Janua linguarum, Series Practica, № 16, London: Mouton & Co
↑ абSchuh, Russell G.; Yalwa, Lawan D. (1999), Hausa, Handbook of the International Phonetic Association, Cambridge University Press, с. 90—95, ISBN978-0-521-63751-0
↑Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
↑Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
Джерела
Abdel-Massih, Ernest T. (1971), A Reference Grammar of Tamazight, Ann Arbor: University of Michigan
Altendorf, Ulrike; Watt, Dominic (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN3-11-017532-0
Gordon, Matthew J.; Maddieson, Ian (1996), The phonetics of Paici, у Maddieson, Ian (ред.), UCLA working papers in phonetics: Fieldwork studies of targeted languages IV, т. 93, Los Angeles: The UCLA Phonetics Laboratory Group, с. 111—124
Ido, Shinji (2014), Bukharan Tajik, Journal of the International Phonetic Association, 44 (1): 87—102, doi:10.1017/S002510031300011X
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Kruspe, Nicole; Hajek, John (2009), Mah Meri, Journal of the International Phonetic Association, 39 (2): 241—248, doi:10.1017/S0025100309003946
Lass, Roger (2002), South African English, у Mesthrie, Rajend (ред.), Language in South Africa, Cambridge University Press, ISBN9780521791052
Valenzuela, Pilar M.; Márquez Pinedo, Luis; Maddieson, Ian (2001), Shipibo, Journal of the International Phonetic Association, 31 (2): 281—285, doi:10.1017/S0025100301002109
Wells, John C. (1982). Accents of English. Volume 3: Beyond the British Isles (pp. i–xx, 467—674). Cambridge University Press. ISBN 0-52128541-0
Wendel, Åsa; Wendel, Dag (1978), Kaagan-Kalagan phonemic statement(PDF), Studies in Philippine Linguistics, 2 (1): 191—203, архів оригіналу(PDF) за 11 травня 2015, процитовано 8 березня 2017
Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999), Turkish(PDF), Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 154—158, ISBN978-0-521-65236-0
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.