Цей звук є у діалекті СіНкуна мови тсонга, як-от у слові [tiɱp̪͡fuβu] — «гіпопотами», а також аспірована його версія [ɱp̪͡fʰuka] — «відстань» (на відміну від [ɱfutsu] — «черепаха», що показує, що звук [p] не є епентезою). Також у цьому діалекті є дзвінкий губно-зубний африкат, [b̪͡v], наприклад у слові [ʃileb̪͡vu] — «підборіддя». У згаданому діалекті немає глухого губно-зубного фрикативного[f], є лише глухий губно-губний фрикативний, наприклад, [ɸu] — «завершений». (Втім, є обидва дзвінкі фрикативні: [β] та [v].)
У німецькій мові є подібний звук, /p͡f/ у слові Pfeffer/ˈp͡fɛfɐ/ ('перець') та у слові Apfel/ˈap͡fəl/ ('яблуко'). Через фонотактичні обмеження, цей звук не виникає після подовження голосних, дифтонгів або фонеми /l/. Відрізняється від справжнього губно-зубного африката тим, що починається, як губно-губний звук, після чого при вимові нижня губа трохи висувається назад, і звук завершується як фрикативний.
Звук може виникати в англійській мові у словах, де один склад завершується на «p» та наступний починається з «f», як у наступних словах: «helpful», «stepfather».
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.
