З технічних причин символ дзвінкого м'якопіднебінного проривного на деяких системах може відображатися як велика Y замість малої g з відкритим хвостиком.
Дзвінкий м'якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) зімкнено-проривний приголосний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɡ, а відповідний символ X-SAMPA — g. Символ МФА точно визначений як так зване «G з відкритим хвостиком» , але «G зі скрученим хвостиком» вважається допустимою альтернативою. Символ Unicode «Latin small letter G» (U+0067) відображається як G з відкритим, або скрученим хвостиком залежно від шрифту, а символ «Latin small letter script G» (U+0261) завжди відображається як G з відкритим хвостиком, але наявний лише у шрифтах з блоком символів IPA Extensions.
Місце творення — м'яке піднебіння (артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні)
Ротовий (повітря виходить крізь рот)
Центральний (повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках)
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)
Українська мова
В українській мові цей звук передається на письмі літерою ґ та к.
Уподібнення глухого [k] до дзвінкого [g] відбувається тоді, коли наступний приголосний звук є дзвінкий. Наприклад, у слові вокзал буква К позначає не звук [k], а звук [g][1]. Інші подібні слова: аякже, Великдень, повсякденний, екзамен, якби тощо[1].
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.
.svg)
