Ілоканська мова

Ілоканська мова
ilokano, pagsasao nga Ilokano
Територія поширення мови ілоко
Територія поширення мови ілоко
Поширена вФіліппіни Філіппіни
Регіонпівніч о.Лусон
Носії7,7 млн. (L1), 2,3 млн. (L2)
Писемністьлатиниця, раніше байбайїн
КласифікаціяАвстронезійська сім’я
Малайсько-полінезійські Центральні
Західний ареал
Філіппінська зона
Північнолусонська гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2ilo
ISO 639-3ilo

Ілоканська мова (ілокано, ілоко) — одна з філіппінських мов, мова ілоків. Є основною мовою міжетнічного спілкування для народів, що живуть в північній частині Лусону і третьою за кількістю носіїв серед мов Філіппін.

Всього на Філіппінах нею розмовляє як рідною близько 7,7 млн осіб, як другою — 2,3 млн. осіб (оцінка, початок 21 ст.). По-ілоканськи говорить також частина (75,6 тис. осіб; перепис, 2000) філіппінських іммігрантів в США.

Питання класифікації

Ілоканська мова є однією з філіппінських мов, входить в їх північнолусонську гілку.

Точніша класифікація до кінця не ясна: традиційно вважається, що вона утворює там окрему групу, проте за даними лексикостатистики вона опиняється в центрально-кордильєрській підгрупі південно-центрально-кордильєрської групи.

Лінгвогеографія

Ареал і чисельність

Поширена на Філіппінах — на північному заході острова Лусон (провінції Північний і Південний Ілокос, Абра, Ла Уніон; загальна назва — Ілокандія), а також у багатьох інших районах острова (в суміжних провінціях Кагаян, Гірська Ісабела, Нуева-віскі, Кірін, Самбалес, Панґасінан, Тарлак, Нуева-Есіха, в Манілі) і на деяких інших островах (Міндоро, Мінданао та ін.)

Соціолінгвістичні відомості

Ілоканською ведеться викладання в школі, теле- і радіомовлення, розвивається багатожанрова художня література.

Діалекти

Виділяються 2 діалектні зони: північна (провінції Північний Ілокос і Абра) і південна (Південний Ілокос і Ла-Уніон).

Писемність

До кінця XIX століття використовувався ілоканський варіант філіппінського складового письма (байбайїн, випливає із брахмі, див. Індійське письмо).

Особливість цього варіанту — використання особливого знаку (у формі хреста) для позначення відсутності голосного після кінцевого приголосного (аналогічний знаку вірама в деванагарі). Найдавніша написана на ній пам'ятка — «Doctrina Cristiana» (1621).

З середини XVIII століття для письма використовується алфавіт на латинській графічній основі.

Сучасний ілоканський алфавіт:

A a, B b, C c, D d, E e, F f, G g, H h, I i, J j, K k, L l, M m, N n, ñ, Ng ng, O o, P p, Q q, R r, S s, T t, U u, V v, W w, X x, Y y, Z z

Лінгвістична характеристика

Фонетика і фонологія

Вокалізм представлений п'ятьма голосними (на півночі — шістьма, так як включає ще і /ɯ/), причому фонеми /o/ і /u/ в споконвічних словах є Алофонами. У консонантизмі 21 приголосна, в тому числі 2 типу фонеми /r/ (як в іспанській) і альвео-палатальний ряд.

Морфологія

Розвинена система демонстратів (службових слів зі значенням просторової, часової і дейктичної орієнтації).

У дієслівній словозміні крім афіксів широко використовується редуплікація.

Синтаксис

Використовується особлива, т. зв. «Філіппінська» стратегія кодування дієслівних актантів, при якій роль семантичної теми висловлювання визначається афіксом в дієслові.

Література

  • Foronda M. A bibliographical survey of Iloko linguistics, 1621—1974 // Language Planning. Manila, 1977. P. 368—413 (496 items)
  • Ilocano dictionary and grammar. Ilocano-English, English-Ilocano. Honolulu: University of Hawaii Press, 2001.
  • Vanoverbergh M. Iloko grammar. Bauko, [1955]
  • Widdoes H. A brief introduction to the grammar of the Ilocano language. Manila, 1950

Словники

  • Ilocano English English Ilocano Dictionary. Hippocrene, 1998.
  • Carro A. Iloko-English dictionary, transl. and rev. by M. Vanoverbergh. [Manila, 1956]
  • Constantino E. Ilokano dictionary. Honolulu, 1971

Посилання

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою ілокано
Umuna a Panid

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia