Вулиця Воробйова розташована в центральній частині Харкова, в районі вулиці Григорія Сковороди (колишня Німецька). Заснування цієї частини міста відносять до початку XIX століття. Первісна назва вулиці — Скрипницька. Назва пояснюється тим, що вулицею постійно возили питну воду з Білгородської криниці, скрип повозок лунав з ранку до вечора[1].
20 вересня 1936 року Скрипницька вулиця була перейменована в Люботинську. 31 грудня 1953 року вулиця змінила назву ще раз. Вона була названа на честь В. П. Воробйова, анатома, дійсного члена АН УРСР, заслуженого професора СРСР[2]. Професор В. П. Воробйов розробив нову методику бальзамування трупів і використав її при бальзамуванні тіла В. Леніна.
Будинки
Будинок № 4/2 — Розташований на розі з провулком Воробйова. Житловий будинок, 1893 рік, архітектор В. Х. Нємкін. Перебудований у 1914 році архітектором Б. І. Гершковичем. В будинку здавна розміщалися медичні установи, нині тут розташована клініка «Доктор Алекс»[3]. На фасаді, що виходить на провулок Воробйова, в ніші встановлено пам'ятник Луці (Войно-Ясенецькому), хірургу, архієпископу Сімферопольському та Кримському.
Будинок № 5 — Будинок має цікаву історію. На початку XX століття його власником був мировий суддя Едуард Файст. Суддя займався справами неповнолітніх правопорушників і в своєму домі навіть влаштував камеру для їх утримання. В 1941—1943 роках, під час німецької окупації Харкова, в будинку була влаштована конспіративна квартира, в якій могли переховатись і отримати допомогу харківські підпільники й партизани. Роботу вів студент Микола Корж. За весь період окупації явочна квартира так і не була викрита німецькими загарбниками. В 1999 році на фасаді будинку було встановлено меморіальну дошку, присвячену цим подіям[4].
Будинок № 6 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 254. Житловий будинок початку XIX століття, архітектор невідомий. У 1845—1846 роках у цьому будинку під час навчання в приватному пансіоні проживала Марія Вілінська, пізніше відома як письменниця Марко Вовчок.
Будинок № 8 — Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів[5].
Будинок № 10 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 255. Житловий будинок, архітектор Л. Р. Леневич, 1908 рік. На деяких мапах будинок зазначений під № 8.