Гершкович Борис Ісакович

Гершкович Борис Ісакович
Народження	1878  Харків, Російська імперія
Смерть	не раніше 1918
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Інститут цивільних інженерів^d (1904)
Діяльність	архітектор

Борис Ісакович Гершкович (1878[1], Харків — після 1917) — український архітектор, автор проєктів синагоги та низки житлових будинків у Харкові, побудованих на початку XX сторіччя.

Життєпис

Борис Ісакович Гершкович народився 1878 року в єврейській сім'ї у Харкові[1]. У 1904 р. закінчив Санкт-Петербурзький інститут цивільних інженерів. У першому десятиріччі 1900-х років працював головним архітектором Таганрога, де розробив проєкти міської публічної бібліотеки імені О. П. Чехова, надбудови жіночої гімназії та ротонди у міському парку[2][3].

На початку 1910-х років Борис Гершкович повертається до Харкова. За його проєктом зводять будівлю синагоги «Сефардим» на Чоботарській та низку житлових будинків у центрі міста[4]. У своїх будівлях архітектор використовував поєднання історизму, модерну та неокласицизму[5].

Будівлі

Рік	Назва	Місто	Адреса	Примітки	Охоронний статус	Фото
1907	Проєкт міської бібліотеки імені А. П. Чехова	Таганрог	вулиця Грецька, 105	Не реалізовано.[2]
1908	Проєкт надбудови 3-го поверху Жіночої гімназії	Таганрог		Не реалізовано.
1909	Ротонда при міському парку	Таганрог	вулиця Петровська, 104	Перебудовано.[3][6]
1912	Синагога «Сефардим»	Харків	вулиця Чоботарська, 17	[4]	Немає
1913	Реконструкція житлової будівлі	Харків	вулиця Воробйова, № 4	Будівля зведена у 1893 році за проєктом В. Х. Нємкіна.[5][7]	Немає
1913	Реконструкція особняка Якова Бураса	Харків	вулиця Куликівська, 19	Реконструкція особняка середини XIX століття. Будівля значно перебудована у 2020-х роках.[8]	Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7172-Ха
1914	Житловий будинок	Харків	вулиця Миколаївська, № 25/2	Зруйновано.[1]
1914	Житловий будинок	Харків	вулиця Георгія Тарасенка, 66	Перебудовано у 2012 році.[9]	Немає
1914-1915	Прибутковий будинок «Динамо»	Харків	вулиця Полтавський Шлях, 31/17	Побудовано з цегли розібраних будівель, що стояли на місці Палацу праці. Будівля зведена як прибуткова для купця М. Ф. Босіна. В ході реконструкції у 2000-х роках втрачено інтер'єри.[10][11]	Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7299-Ха
1916	Житловий будинок	Харків	вулиця Гоголя, 1	[12][13]	Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7045-Ха

Примітки

1. Чечельницкий С. Г. Архитекторы Харькова. — Харьков: 2008. — ISBN 978-966-96531-4-7.(рос.)
2. Кірічек, Маргарита (2004). История библиотечного дела г. Таганрога (російською) . Таганрог. с. 132.
3. Киричек М. С. Городской Дом культуры // Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 295. (рос.)
4. Чоботарська синагога – Харків, що манить (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
5. Тимофієнко, В. І. Гершкович Борис Ісакович (Ukrainian) . Т. 5. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
6. Городской дом культуры (Таганрог) — Энциклопедия Руниверсалис. xn--h1ajim.xn--p1ai. Процитовано 23 квітня 2024.
7. Район улицы Пушкинской | История улиц и площадей Харькова. web.archive.org. 30 вересня 2020. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 23 квітня 2024.
8. Куликівська, 19 – Харків, що манить (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
9. Харкiв, Плехановская улица, 66 – Универсальные административные здания (в т. ч. офисные). photobuildings.com (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
10. Прибутковий будинок “Динамо” – Харків, що манить (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
11. Харкiв, Полтавский шлях, 31 – Проекты 5- и более этажных домов до 1920 года. photobuildings.com (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
12. Wikimapia - Let's describe the whole world!. wikimapia.org. Процитовано 23 квітня 2024.
13. Харкiв, Улица Гоголя, 1 – Проекты 3-этажных домов до 1920 года. photobuildings.com (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.

Джерела

• В. І. Тимофієнко. Гершкович Борис Ісакович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.