Вічний вогонь (сквер)
Сквер Вічний вогонь — сквер в центрі Харкова, на Університетській гірці на Університетській площі. Створений у 1950-х роках на місці історичної забудови, зруйнованої під час Другої світової війни. Центральним елементом є монумент із вічним вогнем. Сквер неодноразово реконструювався, остання реконструкція триває з 2025 року. ОписРозташований ліворуч від Соборного узвозу навпроти Свято-Успенського собору. Після заснування міста, ця його частина знаходилася у межах харківської фортеці, на центральній вулиці міста — Університетській, і була забудована житловими й адміністративними будівлями[1]. З XVIII столітті на місці скверу побудовані шість одноповерхових дерев'яних будівель палат присутствених місць за проєктом архітектора Петра Антоновича Ярославського. У 1785 році їх замінили дво-триповерховим кам'яним будинком, ймовірно, за проєктом італійського архітектора Джакомо Антоніо Доменіко Кваренгі[2]. Через тривале будівництво проєкт був змінений архітектором Андреяном Дмитровичем Захаровим[2]. Здали споруду недобудованою у 1805 році[3][4]. У 1850—1854 роках на місці майбутнього скверу зведено новий будинок присутствених місць[5][6]. Після початку радянської окупації у будинку розмістилися різні організації, в тому числі Харківський губком КП(б)У, губвиконком, губернський комітет комсомольців[7]. Також розміщувався виконком Харківської Ради робітничих і солдатських депутатів[8]. У 1928 році всі організації перевели у будівлю Держпрому[5][6], а саму будівлю у 1932—1933 роках добудували для розміщення Всеукраїнського Будинку Червоної Армії імені К. Е. Ворошилова. Авторами проєкту були А. А. Тацій, В. Ю. Каракіс, О. М. Касьянов, художник — В. Г. Меллер[9][10][11]. Реконструкція фасаду та добудова нового крила виконані в стилі конструктивізму[12]. Новий будинок, що займав значну частину сучасного скверу крім невеликої алеї вздовж схилу по Сергіївському майдану та з боку Університетської, став однією з домінант району та нависав над Університетською гіркою. Алея, що йшла з Університетських сходів попід схилом Сергіївського майдану, поєднувалася з іншої сторони лише містком через сучасний Соборний узвіз. Він був зведений у 1877 році за проєктом Д. С. Черненка, щоб поєднати Університетську гірку з другим входом у пасаж Пащенка-Тряпкіна у його торговому будинку. Під час Другої світової війни в жовтні 1941 упродовж Першої битві за Харків та відступу радянських військ Будинок Червоної армії був спалений, а пізніше частково зруйнований[13][14]. Споруда простояла близько десяти років без використання. На початку 50-х років будинок розібрали, а на його місці та на місці решти площі у 1954 році розбили сквер «Вічний вогонь». Його було створено за проєктом архітекторки Людмили Василівни Гурової (1917—1995)[1]. Сквер відкритий 1957 року на честь 40-річчя Жовтневої революції[1]. Вічний вогонь було запалено 12 липня 1958 року від факела на Марсовому полі в Ленінграді (Санкт-Петербург, Росія)[1]. Місток, що поєднував територію сучасного скверу та пасаж Пащенка-Тряпкіна, після руйнації будівлі у 1950-х був перекинутий через яр у саду імені Тараса Шевченка, де простояв до 2016—2019 років[15]. Під час реконструкції парку він був демонтований, а пізніше зник[15]. На його місці встановлена нова конструкція, яка лише умовно нагадує оригінал[15]. Будівля Миколаївського ряду, що розташовувалася на місці схилу між сквером і Сергіївським майданом також була знесена через пошкодження у роки Другої світової війни[16]. Так майже вся історична забудова навколо та у сквері була знищена. Біля вічного вогню стоїть Пам'ятник Героям, які поклали голову за незалежність та свободу України. Початково він був присвячений борцям Жовтневої революції, але 2015 року активісти Майдану перефарбували пам'ятник у кольори прапору України та демонтували радянську меморіальну дошку, замінивши її новою з написом: «Героям, які склали голову за Незалежність та свободу України»[17]. Останні кілька років вогонь погашений[1]. Сквер відремонтований у серпні 2008 року, до 65-ї річниці зайняття міста радянським військом та завершення окупації нацистами[18]. У 2021 році планувалася реставрація скверу вартістю понад 6 мільйонів гривень[19]. У 2024 році замовлено ремонт пішохідних доріжок у сквері вартістю 200 тисяч гривень[20]. На початку 2025 року сквер закрито на реконструкцію. Проєкт створений компанією «РС Інжиніринг» за 1.5 мільйонів гривень[21][22]. 19 травня 2025 року в медіа були опубліковані візуалізації нового скверу «Сквер Вогню»[23]. Проєкт та концепція були створені без громадських обговорень[24]. Вони включають створення нових пішохідних доріжок, зміну зелених зон, встановлення нових лав та ліхтарів. Радянський монумент з вічним вогнем планується залишити як центральний елемент скверу, поруч розмістити стенди з архівними фотографіями цього місця, а також встановити чи перенести з майдану Архітекторів копію Успенського собору. У куті скверу, де оглядовий майданчик на Благовіщенський собор, планується створити фонтан. 5-м етапом реконструкції центру міста, який також включає перебудову Лопанської набережної та інших навколишніх зон, заплановано відновлення мосту, що існував між пасажем та сквером у 1877—1945 роках[21]. Чи повернуть на місце зниклий міст — невідомо. У травні 2025 року демонтовано стару огорожу біля схилу та розпочате його укріплення[21]. Галерея
Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
