У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Тацій .
Могила Олексія Тація Кінотеатр «Київ» Таці́й Олексі́й Олекса́ндрович (4 (17) березня 1903 Полтава 13 березня 1967 (1967-03-13 ) Київ архітектор .
Народився 4 (17) березня 1903 (19030317 ) Полтаві . Прізвище при народженні — Пєтушков, змінив його 1931 року.
Протягом 1920 –1922 років навчався у Вищій художньо-технічній майстерні у Москві .
У 1923 році переїхав до Харкова . У 1929 році закінчив Харківський технологічний інститут . Навчався у академіка архітектури О. Бекетова і професора О. Молокіна. Ще в студентські роки в конкурсі на найкращий проєкт Харківського крематорію у 1928 році отримав 3-ю премію.
Після закінчення навчання до 1933 року працював в Українському науковому інституті споруд в Харкові й одночасно навчався в аспірантурі цього ж інституту. У 1934 році переїхав до Києва і працював в «Цивільпроекті». Одночасно у 1934 –1941 роках викладав в Київському інженерно-будівельному інституті . Серед його учнів відомі архітектори В. Гопкало , О. Малиновський , Г. Слуцький , В. Чуприна та інші.
В роки німецько-радянської війни , маючи звільнення від призову, добровольцем пішов на фронт. Воював на Волховському фронті . Після відвоювання Києва повернувся і брав участь у відбудові міста.
У 1944 році взяв участь у конкурсі на проєкт забудови Хрещатика . Після завершення конкурсу, у 1948 році, за участь у розробці проєктів О. Власов , В. Заболотний і О. Тацій були нагороджені орденами Леніна .
У повоєнні роки працював заступником начальника Управління в справах архітектури при Раднаркомі УРСР, директором інституту «Діпросільбуд», і при цьому працював творчо.
Помер 13 березня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі .
Цементний завод у м. Краматорськ (1929–1930);
Цементний завод у м. Слов'янськ (1929–1930);
Забудова селища «Дослідне» у Харкові (1929–1931);
Житлові будинки для Дніпропетровська та міст Донбасу (1929–1934);
Житловий будинок на вул. Пушкінській, 40 у Харкові (1929–1934);
Виставочний павільйон та Будинок Червоної Армії в Харкові (1932);
Будинок Міської ради в Кривому Розі (1933–1934);
Житлові будинки у Полтаві (1933–1935);
Житловий будинок на вул. Симона Петлюри, 3/25 у Києві (1935);Житловий будинок на вул. Грушевського,9 у Києві (1935; у спів. з О.Бекетовим);
Проєкт розпланування с. Чапаєвка Золотоніського р-ну та будівництво клубу, адмінбудинку та стадіону (1935–1936);
Критий плавальний басейн Палацу фізкультури у Києві (1936, не зберігся);
Будинок відпочинку у с. Щурівка біля Верхньодніпровська (1936 –1937 )[ 1]
Житловий будинок Марії Демченко у с. Демидів (1936–1938);
Павільйон УРСР на Всесоюзній Сільськогосподарській Виставці в Москві (у співавторстві з М. К. Іванченком ) (1937);
Житловий будинок «Ревтруд», м. Тамбов (Росія) (1939–1940);
Конкурсний проєкт архітектурного оформлення Наводницького моста у Києві (1940, не побудовано)[ 2] [ 1]
Критий ринок у Полтаві (1940);
Будинок культури у Шполі (1940);
Металевий міст у Краматорську (1940);
Будинок культури у с. Сингаївка, Київщина (1940);
Будинок культури у с. Перекоп Запорізької обл. (1940–1941);
Стадіон, м. Костанай (Казахстан ) (1941);
Розпланування зразково-показового села Демидів (1946–1948);
Кінотеатр «Київ» (1946–1952);
колгоспний клуб у с. Руська Поляна, Черкащина (1954);
Будинок ветерапнів сцени у Пуща-Водиці, Київ (1956–1959);
Спальний корпус літнього типу санаторію «Дніпро» у Ялті (1956–1957);
Спальний корпус літнього типу санаторію "Дніпро" (до 1955 називався «Харакс») (1957);
Спальний корпус літнього типу санаторію «Зміна» у Євпаторії (1957);
Спальний корпус літнього типу санаторію «Лузанівка» у Одесі (1957);
Будинок проєктних організацій на бульварі Лесі Українки , 26 у Києві (1960–1962; у співавторстві з Борисом Ведерниковим та Михайлом Іванюком ); Розробив серію типових малоповерхових та багатоповерхових будинків для масового будівництва, проєкти сільських площ, клубів.
Тацій Олексій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович . — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя , 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 3141. — ISBN 5-7707-4049-3 .Тацій Олексій Олександрович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с.
Тацій Олексій Олександрович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський , В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького . — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1992. — С. 571 . — ISBN 5-88500-042-5 .
Тацій Олексій Олександрович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький , М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1997. — С. 577 . — ISBN 5-88500-071-9 .
Тацій Олексій Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — С. 156.Архітектор Олекса Тацій (1903–1967) : бібліогр. покажчик / укл. Г. В. Войцеховська, Є. О. Тацій; ДНАББ України ім. В. Г. Заболотного. — Київ : МПП «Прима», 2003. — 94 с. : іл. — (Видатні зодчі України). [Архівовано з першоджерела 30 травня 2022.] Тации Алексей Александрович, капитан, 17.03.1903. Учетно-послужная картотека // Веб-сайт «Память народа. 1941–1945». (рос.) 
