Гопкало Вадим Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гопкало.
Вадим Іванович Гопкало
Народження13 (26) лютого 1917
Смерть26 жовтня 1995(1995-10-26) (78 років)
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР, Україна
НавчанняКиївський національний університет будівництва і архітектури
Діяльністьархітектор
Праця в містахХарків, Запоріжжя, Київ
Архітектурний стильсоцреалізм
Найважливіші спорудиКиївський філіал Центрального музею В. І. Леніна; житловий будинок по Володимирській вулиці, 69-71.
Містобудівні проєктиСоцмістечко (Запоріжжя), Чоколівка, Вигурівщина-Троєщина (1-ий мікрорайон)
ЧленствоСпілка архітекторів СРСР і Національна спілка архітекторів України
Нагороди
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1947
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Премії
Сталінська премія — 1951
Звання
Заслужений архітектор Української РСР
Заслужений архітектор Української РСР

Вади́м Іва́нович Го́пкало (13 (26) лютого 1917, Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія — 26 жовтня 1995(1995-10-26), Київ) — український радянський архітектор, член спілки архітекторів СРСР та України, заслужений архітектор УРСР, почесний член Української Академії архітектури, лауреат Сталінської премії III ступеня за архітектуру будинку по вул. Володимирській, 69-71 (1950), лауреат Державної премії Ради Міністрів УРСР ім. Т. Шевченка за архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна (1985).

Біографія

Народився 13 (26) лютого 1917(19170226) року в Полтаві в родині живописця Гопкала Івана Олексійовича (1894–1984). У 1940 році здобув вищу освіту в Київському інженерно-будівельному інституті, навчався в Йосипа Каракіса.

У 1940–1941 роках — працював старшим виконробом тресту № 26 Наркомбуду 5 будуправління міста Харків. У 1941–1945 роках — начальником дільниці особливої будівельно-монтажної частини Наркомбуду у Харківській області. Протягом 1945–1946 років розробив проект забудови Соцмістечка у Запоріжжі.

З 1949 року почав працювати в Києві:

Могила Вадима Гопкала

Помер 26 жовтня 1995 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′1.70″ пн. ш. 30°30′4.98″ сх. д. / 50.4171389° пн. ш. 30.5013833° сх. д. / 50.4171389; 30.5013833).

Архітектурна діяльність

Брав участь у проектуванні (у складі групи або керівником) багатьох київських споруд і ансамблів, зокрема:

Нагороди та премії

Зображення

  • Київський річковий вокзал
    Київський річковий вокзал
  • Готель «Турист»
    Готель «Турист»
  • вул. Тургенєвська, 8/14
    вул. Тургенєвська, 8/14
  • вул. Шовковична, 13-2
    вул. Шовковична, 13-2
  • Автори будинку КВО
    Автори будинку КВО
  • Житловий будинок КВО на Хрещатику
    Житловий будинок КВО на Хрещатику
  • бульвар Лесі Українки, 30а – перший будинок серії К-14
    бульвар Лесі Українки, 30а – перший будинок серії К-14

Примітки

  1. ↑ Житловий будинок 1969, у якому проживали відомі вчені [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] / Михайло Кальницький, Ольга Маркова, Лариса Федорова // © 2009—2018 Всі матеріали додані ентузіастами спільноти Захоплюючий Київ
  2. ↑ арх. В. Гоп­кало, дисонує з навколишньою забудовою [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // © 2009—2018 Всі матеріали додані ентузіастами спільноти Захоплюючий Київ
  3. ↑ Указ Президії Верховної ради Української РСР від 30 вересня 1982 року « Про присвоєння архітекторам почесного звання Заслуженого архітектора УРСР» // Вечірній Київ: газета. — Київ, 1982. — № 226 (11644). — 1 жовтня. — С. 1.

Посилання

Джерела