У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Приймак .
Бори́с Іванович Прийма́к (29 травня (11 червня ) 1909 Новочеркаськ Область Війська Донського Російська імперія 17 лютого 1996 (1996-02-17 ) Київ архітектор та педагог, головний архітектор Києва (1955 –1973 ), професор . Заслужений будівельник УРСР (7.08.1965 ), народний архітектор СРСР (1970 ).
Народився 29 травня (11 червня ) 1909 (19090611 ) Новочеркаську , Росія . Закінчив Харківський художній інститут , архітектурний факультет в 1930 році, аспірантуру Академії архітектури СРСР (1936–1940).
З 1930 року — у проєктних організаціях Харкова, зокрема у місцевому відділенні «Діпроміста» . З 1946 року — керівник архітектурно-планувальної майстерні інституту «Київпроєкт»[ 2]
Заступник головного архітектора Києва з 1952 року. Головний архітектор Києва з 1955 по 1973 роки. Професор, керівник архітектурної майстерні Київського художнього інституту з 1971 року[ 2]
Могила Бориса Приймака, Байкове кладовище У 1990 році вийшов на пенсію. Помер на 87-му році життя 17 лютого 1996 року в Києві. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.84″ пн. ш. 30°30′6.16″ сх. д. / 50.4166222° пн. ш. 30.5017111° сх. д. / 50.4166222; 30.5017111
Дружина — Клавдія Хмельова (1910—1994).
Дочка — Марина Приймак (1940—1995), архітекторка КиївЗНДІЕП .
Онука — Анастасія Снісаренко-Єржиковська ( 1967), архітекторка-дизайнерка.
Проєкти планування міст Маріуполя , Кривого Рогу , Тбілісі . 1930—1935.
Один з авторів затвердженого конкурсного проєкту забудови Хрещатика . 1949—1954.
Будинок Міністерства зв'язку та поштамту на площі Калініна (нинішня адреса — вулиця Хрещатик, 22, спільно з архітекторами Ладним, Хлєбниковою, Слуцьким). Будівництво 1950—1957.Готель «Москва» (спільно з архітекторами Добровольским , Косенком , Мілецьким , Сазанським). Будівництво 1959—1966.Оформлення моста Патона (спільно з архітекторами Буділовським, Хлєбниковою, Ладним, Фокічевою).
Станція метрополітену «Завод Більшовик» (спільно з архітектором Малиновським). Будівництво 1962—1963.
Станції метрополітену «Нивки» , «Жовтнева» (1971 р.), «Червона площа» (1976 р.).
Генплан забудови Києва, затверджений у 1949 р. (спільно з Власовим, Козловим, Дибовським, Поліщуком та Малоземовим).
Генплан забудови Києва, розроблений у 1964 р. (спільно з Гречиною, Слуцьким, Мусатовою).
Житлові будинки на Хрещатику :
Житловий будинок на площі Українських Героїв , 1 (нинішня адреса — вулиця Велика Васильківська , 24, спільно з архітектором В. Поліщуком). Будівництво 1954 р.
пам'ятник В. І. Леніну в Запоріжжі (1960, скульптори М. Лисенко, Г. Суходолов, архітектори Б. Приймак, В. Ладний).
надгробок на могилі Ванди Василевської (1969, скульптор Г. Кальченко)
Приймак Борис Иванович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров . — 3-е изд. — М . : «Советская энциклопедия» , 1969—1978.(рос.) Приймак Борис Иванович // Популярная художественная энциклопедия / под ред. В. М. Полевого. — М .: Советская энциклопедия, 1986. (рос.) [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine .] Приймак Борис Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький , М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1997. — С. 490 . — ISBN 5-88500-071-9 .
Приймак Борис Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с.
Приймак Борис Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.[Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine .] Приймак Борис Иванович, _06.1909, инженер-капитан. Учетно-послужная картотека // Веб-сайт «память народа. 1941—1945». (рос.)
