uk %D0%A8%D1%96%D0%BB%D0%B5 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%90%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD

Олександр Якович Шіле
Олександр Якович Шіле
Олександр-Петро-Адріан Шіле;
Народження	28 червня (10 липня) 1830 Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	14 (26) вересня 1897 (67 років) Київ, Російська імперія
Поховання	Аскольдова могила
Країна	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1852)
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Київ
Архітектурний стиль	необароко, неоготика, цегляний стиль
Найважливіші споруди	Міська дума, Стара біржа, Музичне училище
Реставрація пам'яток	Маріїнський палац
Автограф
	Шіле Олександр-Петро-Адріан у Вікісховищі

Олекса́ндр-Петро́-Адріа́н (Олекса́ндр Я́кович) Ші́ле (28 червня (10 липня) 1830 , Санкт-Петербург — 14 (26) вересня 1897 , Київ) — російський архітектор німецького походження. Головний архітектор Києва в 1869—1871 роках.

Біографія

Шіле народився в сім'ї прусського підданого в Санкт-Петербурзі^[1], виховувався у Петропавлівському училищі, згодом навчався в Петербурзькій академії мистецтв (закінчив 1852 року) і за кордоном (Париж, Берлін (Берлінська будівельна академія), Італія). 1855 року повертається у Росію та працює у Петербурзі та Нижньому Новгороді. Впродовж 1869—1871 років — на посаді міського архітектора Києва, у 1880—1889 роках — на посаді архітектора Фундуклеєвської гімназії. Займався викладацькою діяльністю.

Впродовж 1869—1897 років працював у Києві, де уславився багатьма визначними спорудами адміністративного, господарського та житлового призначення. Помер у Києві, похований на Аскольдовій могилі.

Роботи в Києві

Перебудова існуючого будинку для Колегії Павла Ґалаґана (1870—1871, вул. Богдана Хмельницького, 11)
Опорядження інтер'єрів Маріїнського палацу (1870)
Біржа, згодом Земельний банк, тепер Клуб Кабінету Міністрів України на вул. Інститутській, 7 (1870—1873)
Музичне училище Російського музичного товариства в Музичному провулку (1874, реставрована по війні, тепер приміщення Національної радіокомпанії України)
Міська дума на вул. Хрещатик, 18 (1874—1878, не збереглась)
Реконструкція будинку магістрату на Контрактовій площі, 12 для 3-ї чоловічої гімназії (1876, співавтор В. Прохоров)
Дві споруди Київського військового округу на вул. Банковій, 11 (1877, у 1930-ті роки перебудовані та увійшли до складу нової будівлі, тепер будівля Офісу Президента України)
Фонтан на Царській площі (тепер Європейській) (1872, не зберігся),
Водонапірна башта в Купецькому саду (тепер Хрещатому парку) (1876—1877),
Царська (1871—1872) і Михайлівська водонапірні башти (1872, не збереглись; Царська башта 2003 року відновлена, тепер приміщення Водно-інформаційного центру).
Розпочав монументальне будівництво на садибі Ф. Мерінга, спорудивши на місці майбутнього пасажу будинок М. Штифлера і 3-поверхові крила (1875, не збереглися).
Житловий будинок професора В. Покровського на вул. Прорізній, 18 (1871),
Житловий будинок на вул. Золотоустівській, 36 (1871, не зберігся),
Житловий будинок на вул. Прорізній, 13 (1872, не зберігся),
Житловий будинок на вул. Прорізній, 15 (1873, не зберігся),
Житловий будинок Г. Лозицького на вул. Софіївській, 20/21 (1873),
Житловий будинок на вул. Хрещатику, 46 (1873),
Перебудова будинку Зейделя на Хрещатику, 17 (стара нумерація) (1874, не зберігся),
Житловий будинок генеральші Д. Павлової на вул. Пушкінській (тепер вул. Євгена Чикаленка), 32 (1875),
Житловий будинок на вул. Прорізній, 5 (1875, не зберігся),
Надбудова житлового будинку І. Бродського на розі вул. Володимирської, 48 і Театральної площі (1875, первісна споруда О. Беретті),
Реконструкція і переробка паркового фасаду особняка барона М. Штенгеля на вул. Ярославів Вал, 3 (1878),
Житловий будинок інженера М. Добриніна на вул. Прорізній, 9 (1879),
Житловий будинок на вул. Прорізній, 7 (1880, не зберігся),
Житловий будинок Ф. Михельсона на вул. Пушкінській (тепер вул. Євгена Чикаленка), 40 (1880),
Будинок Г. Іллінського / «номери Іллінської», згодом готель «Прага» на вул. Володимирській, 36 (1880—1882),
Житловий флігель на вул. Бульварно-Кудрявській, 34 (1882, не зберігся),
Прибутковий будинок Ф. Людвиковського / 5 поверхів на вул. Костельній, 4 (1887),
Прибутковий будинок Ф. Міхельсона на вул. Володимирській, 47 (1889—1890, співавтор В. Сичугов).