Збудована в 1870-1873 тодішнім головним київським архітектором Олександром Шіле, учнем О. В. Беретті. Є першою будівлею біржі в Києві.
Біржа була однією з перших комерційних установ Києва, важливим фінансово-економічним осередком Російської імперії у 19 — на поч. 20 ст.
В організації біржі брали участь професор політичної економії університету Микола Бунге і видавець та власник книгарні й друкарні Йосип Завадський.
Торгами на біржі керував біржовий комітет, до якого входили найбагатші і найшанованіші київські підприємці: члени родин Бродських і Терещенків, М. Дегтерьов, М. Хряков, С Могильовцев та інші.[1]
У приміщенні біржі відбувалися концерти і влаштовувалися виставки картин. Зокрема тут виступав російський піаність і композитор А. Рубінштейн, виставляв картини І. Айвазовський.
1883 Київську біржу переведено в більший будинок на розі Хрещатика та Інститутської (Інститутська, 1, не зберігся) і приміщення на Інститутській, 7 зайняв Київський земельний банк.[2]
За радянських часів будівля неодноразово змінювала своє призначення, сильно постраждала під час німецько-радянської війни, була відновлена і стала приміщенням Клубу Ради Міністрів УРСР (тепер — Кабінету Міністрів України).[2]
Сучасний стан
Будівлю іноді називають в народі «будинком небіжчиків». Ще в радянські роки в Клубі Ради міністрів проходили урочисті «останні прощання» з працівниками апарату ЦК КПУ.[3]
У цьому особняку часто проводять зустрічі на найвищому рівні — для цих цілей обладнаний спеціальний кабінет. Також тут є кімната для відпочинку прем'єра з більярдним залом та спецзв'язком.[3]
Примітки
↑Інститутська. Звід пам'яток історії та культури. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
Український Київ кінця XIX — початку XX ст.: культурологічний есей / І. Б. Гирич. — Київ : Пенмен, 2017. — 782 + 16 с. ISBN 978-617-7443-12-3, сторінка 493, Інститутська вулиця.