Маєток Марії Бродської

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Маєток Марії Бродської
	50°26′37.87″ пн. ш. 30°32′16.37″ сх. д. / 50.4438528° пн. ш. 30.5378806° сх. д.
Країна	Україна
Місто	Київ
Розташування	вул. Інститутська, 26
Тип	пам’ятка
Тип будівлі	особняк
Стиль	архітектура модерну
Побудовано	1900-ті
Статус	охороняється державою
	Медіафайли у Вікісховищі

Маєток Марії Бродської — пам'ятка архітектури місцевого значення у Печерському районі міста Києва. Охоронний номер 408. Маєток розташовано по вулиці Інститутська.

Загальний опис пам'ятки

Збудовано за проектом архітектора Євгена Єрмакова у стилі модерн^[1]. Будинок цегляний, з підвалом. Одноповерховий по фасаду, двоповерховий зі сторони провулку Виноградний.

Будинок горів у вересні 1941 року^[1]. Було втрачено декор інтер'єрів, змінено планування. 1998 року тут було замінено також віконні рами^[2].

Історія

На місці цього особняка була садиба, яка з 1873 року належала Вільяму Йосиповичу Сіоні, касиру в Київському приватному комерційному банку^[3]. 1878 року його було заслано у Сибір через розкрадання грошей. Його дружина, Луїза Степанівна, змушена була продати садибу, яка вже у 80-их належала Єлизаветі Іванівні Богородицькій, дружині підполковника^[4]. Богородицькі володіли садибою до середини 90-х років. 11 листопада 1904 року її придбав Микола Іванович Антонов, статський радник. Саме він у 1905 році звів існуючий особняк.

1913 року маєток купила Марія Зельманівна (Соломонівна) Бродська^[5]. Вона жила в маєтку із дітьми — Олександром-Соломоном, Яковом і Бертою^[2]. В маєтку родина мешкала до грудня 1919 року, у 1920 році відбулася націоналізація. У будинку були різні військові установи. В 1927 році тут жив П. Є. Блінов, комендант міста Києва.

За радянських часів тут був дитячий садок, потім — військова частина^[1].

Галерея

Примітки

↑ ^а ^б ^в Звід пам'яток історії та культури України, 1999, с. 428.
↑ ^а ^б Особняки Києва, 2004, с. 132.
↑ Особняки Києва, 2004, с. 129.
↑ Особняки Києва, 2004, с. 130.
↑ Особняки Києва, 2004, с. 131.

Джерела

Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. http://history.org.ua/LiberUA/966-95478-1-4/966-95478-1-4.pdf [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін.; Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с: іл. — ISBN 966-95478-1-4.
Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К.: Кий, 2004. — 823 с.: іл. — Бібліогр.: с. 693–732.