У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бунге.
Микола Християнович Бунге (ім'я за народженням: Ніколай-Карл-Пауль фон Бунге — нім.Nikolai Karl Paul von Bunge, — 11 (23) листопада1823(18231123), Київ — 3 (15) червня1895, Царське Село) — український вчений-економіст, академік, державний діяч; міністр фінансів і голова Комітету міністрів Російської імперії. У його честь назвали місто, згодом перейменували, а у 2016 місто знову носить таку назву.
Життєпис
Народився у київській дворянській родині з німецькими коріннями. Батько — київський ветеринарний лікар Христіан-Готліб Бунге (1776—1857), дядько — Георг-Фрідріх Бунге (1722—1792), аптекар, засновник німецької євангелічно-лютеранської громади Києва.
Після закінчення 1841 р. Першої київської гімназії у 1841—1845 роках навчався на юридичному факультеті університету Св. Володимира. У 1881—1886 роках — міністр фінансів, у 1887—1895 роках — голова уряду, Комітету міністрів Російської імперії. Ініціатор та організатор заходів щодо впорядкування грошового обігу та бюджету, введення початків робітничого законодавства, реорганізації системи зовнішньої торгівлі.
Як державний діяч М.Бунге сприяв селянській реформі в Росії, котра скасувала кріпосне право. Він дбав про розвиток російської промисловості. Його особливою увагою став розвиток залізниць Росії у зв'язку з зростанням хлібного експорту з України через порти Одеси та Бердянська.
Фактично за М.Бунге Урал сформувався, як промисловий центр імперії. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції в неї подвоїли видобуток вугілля на Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
