|
Уляна Кравченко
Юлія Шнайдер, відома як Уляна Кравченко (18 квітня 1860, Миколаїв, — 31 березня 1947, Перемишль) — українська учителька, письменниця, активістка українського жіночого руху, перша на західній Україні поетеса, чиї твори стали популярними[1]. ЖиттєписНародилася 18 квітня[2] 1860 року в м. Миколаїв, нині Львівська область, Україна (тоді Австрійська імперія) в родині повітового урядника, німця за походженням. Батько Юліус Шнайдер (нім. Julius Schneider[3]), зокрема, служив повітовим[4] канцеляристом у Миколаївському повіті, зокрема, 1866 року[3][5]; помер, коли Юлії минуло 10 років. Мати — Юлія Лопушанська, донька священика УГКЦ. Виховувалась у родині вуйка — судового радника О. Лопушанського.   Початкову освіту Юлія здобула вдома (вчителька німкеня, котра часто «по лекції» говорила з ученицею про літературу). Потім Шнайдер навчалася у Львівській учительській семінарії (1877—1881). Після її закінчення вчителювала у школах Львівщини, зокрема, у Бібрці до 1884-го[6]. В тому ж році переведена до сусіднього села Стоки, де у недобудованому приміщенні школи пропрацювала кілька місяців, а потім за протекції Івана Франка переведена до Львова. У Львові її «звинуватили» у прихильності до фонетичного правопису (на противагу офіційному етимологічному) і в популяризації ідей Франка, через що звільнили з роботи. Деякий час потому працювала вчителькою в родині поміщика з села Руденко під Львовом, потім — два роки в селі Долішній Лужок на Дрогобиччині, де одружилася з місцевим шкільним вчителем, народила доньку і сина. У 1888–1920 років працювала у селі Солець на Дрогобиччині з невеликими перервами. З 1920 року жила і працювала у Перемишлі[7], де й померла 31 березня 1947 році, та похована. ТворчістьПісля виходу 1885 року першої збірки «Prima vera», підписана ще справжнім прізвищем і виразно позначеної впливом поезії Франка, юна поетеса здобула чималу популярність серед читачів. 1891 року вийшла друком поетична збірка «На новий шлях» під псевдонімом Уляна Кравченко, де вміщено вірші, насичені громадсько-політичними та патріотичними мотивами, закликами до жінок-сучасниць щодо активної участі у житті суспільства. Надалі понад два десятиліття її поезії виходять друком у різних часописах, журналах, альманахах, антологіях («Зоря», «Літературно-науковий вістник», «Дзвінок», «Житє і слово», «Руслан» та ін.). Окремими виданнями її книги, адресовані головно для дітей та юнацтва, появляться у 20-30-х роках ХХ ст., зокрема «Проліски», «В дорогу» (обидві 1921), «Лебедина пісня» (1924), «Шелести нам, барвіночку» (1932). Одночасно поетеса видає і третю збірку віршів «В житті є щось» (1929) та «Вибрані поезії» (1941), у яких суттєво домінують, за авторським окресленням, інтимні ліричні зізнання, пейзажно-настроєва лірика, наскрізними є мотиви туги за щастям, тривожне, тремке побивання-співчуття за простолюд у його змаганні з життєвими негараздами, а також громадянсько-патріотичні інтонації, в яких пульсують ідеї об'єднання обох частин української землі в єдиній Українські державі. Багата на заклично-патріотичні пасажі та громадянський пафос і майже не відома (через заборону) збірка «Для неї — все!» (1931), де вміщено поезії зі стрілецькими мотивами, як-от: «Під Крутами», «На стрілецьку нуту», цикл «З пісень летунів» та ін. Досі маловідомим залишається вірш Уляни Кравченко «Заповіт Митр. Йосифа Велямина Рутського» (1937)[8]. Окрім того, вона видала збірки поезій у прозі «Замість автобіографії» (1934) та «Мої цвіти» (1933), численні статті, автобіографічні нариси, оповідання, повістки, спогадові шкіци. Поетка здійснила численні переклади і переспіви з європейських поетів (Н. Ленау, А. Немоєвського, С. Пшесмиицького, А. Урбанського, Я. Каспровича), що мали значний вплив на формування естетичних уподобань і вдосконалення художньої майстерності самої письменниці та її сучасників. Перший вінокУ 1887 року у Львові в першому феміністичному альманасі України «Перший вінок», виданому Наталією Кобринською та Оленою Пчілкою, опубліковано 11 творів Уляни Кравченко:
Вплив ФранкаЗа свідченням літературознавців, Іван Франко відіграв у формуванні творчої особистості Уляни Кравченко вирішальну роль. Так, Ю. Горблянський вважає, що класик вплинув і на формування провідного образу у творчості молодої поетеси, і стилістики політичної та філософсько-медитаційної творчості. Починаючи від її другої збірки, вплив Івана Франка вчувається у всій її поезії[9]. Багатий матеріал до цього дає опублікована епістолярна спадщина Кравченко і Франка. Важлива частка рукописного архіву письменниці зберігається у фондах Літературно-меморіального музею Івана Франка Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" Пам'ятьНа честь Уляни Кравченко названі:
БібліографіяПоетичні збірки
Спогади Вікіцитати містять висловлювання на тему: Спогади учительки Вікіцитати містять висловлювання на тему: Із записок учительки Аудіозапис
Основні видання
Примітки
Джерела та література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
