після 6 травня1943 року зник безвісти після радіоповідомлення на U-954 про зазнані важкі пошкодження, спричинені атакою канадського літаючого човна «Каталіна»; ймовірно, затонув через отримані пошкодження
U-209 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 6-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 березня 1942 року переведений до бойового складу цієї флотилії; 1 липня 1942 року переведений до 11-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне, а 1 березня 1943 року — до складу 1-ї флотилії ПЧ. В період з березня 1942 до травня 1943 року U-209 здійснив 7 бойових походів в Атлантичний океан та арктичні води. Підводний човен потопив 3 судна сумарною водотоннажністю 1 136 GRT і ще 1 судно тотально зруйнував (220 GRT)[2].
17 серпня 1942 року неподалік від північного узбережжя острова Матвєєва в Баренцевому морі, U-209 виявив караван радянських суден, який здійснював перехід з селища Хабарово в Нар'ян-Мар. Караван прямував без ескорту і складався з буксирного пароплава «Комсомолець» з баржою «П-4» на буксирі та буксирного пароплава «Норд», який вів на буксирі несправний буксирний пароплав «Комілес» та ліхтер «Ш-500». Рейс здійснювався в інтересах НКВС, і перевозив вантаж та пасажирів, більшість яких складали ув'язнені Югорлага.
Артилерійським вогнем та торпедами U-209 потопив баржу «П-4», ліхтер «Ш-500» та «Комілес». «Комсомолець» спалахнув і викинувся на берег біля північного краю острова Матвєєва. З 328 людей, які перебували на знищених суднах каравану, загинуло 305 осіб.
6 травня1943 року U-209 зв'язався з U-954 з району із координатами 52° пн. ш. 38 ° з. д. і через нього передав рапорт про серйозні ушкодження, зокрема вихід з ладу основного передавача, що стало наслідком атаки канадського літаючого човна«Каталіна». U-209 отримав наказ повертатися на базу, але підводний човен на зв'язок так більше не вийшов і вважається зниклим безвісти з 7 травня, а всі 46 членів екіпажу вважаються загиблими. Найімовірнішою причиною загибелі U-209 стала аварія під час занурення, спричинена отриманими пошкодженнями.
↑Sh-500. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
Джерела
U-209. на uboat.net. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 7 січня 2022. (англ.)
Література
Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
Блэйр К.Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8.(рос.)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
