U-1020

U-1020
U-995, однотипний з U-1020
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 22 березня 1944 року
Виведений зі складу флоту 17 травня 1944 року
Сучасний статус Після 9 січня 1945 року зник безвісти у Північному морі, ймовірно підірвався на британській міні східніше Данді[1]
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Blohm + Voss, Гамбург
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 250 м
Автономність плавання 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (підводна)
Екіпаж 46 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 759 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння 		4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

U-1020 — німецький підводний човен типу VIIC/41, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 30 квітня 1943 року на верфі Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 22 березня 1944 року, а 17 травня 1944 року корабель увійшов до складу 31-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[2]. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее резерву Отто Еберляйн.

Історія служби

U-1020 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 31-ї навчальної та з 14 листопада 1944 року — після завершення підготовки — в 11-й бойовій флотилії ПЧ Крігсмаріне. З листопада 1944 по січень 1945 року човен здійснив один бойовий похід в Атлантичний океан, під час якого не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля.

9 січня 1945 року підірвався на британському мінному полі SN 17 в Північному морі східніше Данді. Всі 52 члени екіпажу загинули. Рештки човна були знайдені у вересні 2007 року.[2]

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. ↑ U-boat Losses during 1945. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 28 липня 2020.
  2. ↑ а б U-1020. uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.(англ.)

Джерела

  • U-1020. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 липня 2020. (англ.)

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

56°32′7″ пн. ш. 1°18′7″ зх. д. / 56.53528° пн. ш. 1.30194° зх. д. / 56.53528; -1.30194