Підводні човни проєкту 949А «Ант…

Підводні човни проєкту 949A «Антей»



Під прапором	СРСР
Спуск на воду	1986—1996 рр (11 човнів)
Виведений зі складу флоту	з 2000 р
Проєкт
Тип ПЧ	Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Головний конструктор	Баранов І. Л.
Класифікація НАТО	Oscar-II
Вартість	226 млн рублів СРСР у цінах 1980 року (400 млн $)
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна)	32 вузлів (60 км/год)
Робоча глибина занурення	500—520 м
Гранична глибина занурення	600 м
Автономність плавання	120 діб
Екіпаж	130 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	154 м
Ширина корпусу найб.	18,2 м
Середня осадка (по КВЛ)	9,2 м
Водотоннажність надводна	14700 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	Носові: 2 ТА калібру 650-мм (8-12 торпед) і 4 ТА калібру 533-мм (16 торпед)
Ракетне озброєння	24 ракети крилаті ЗМ-45 в 12 контейнерах ПУ ПКР комплексу П-700 «Граніт»

Підводні човни проєкту 949A «Антей» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАРК) здатних нести крилаті ракети класу «корабель-земля». Проєкт є модифікацією проєкту 949 «Граніт». Побудовано і передано флоту 11 човни цього проєкту. Планувалося побудувати 18 човнів. Човни проєкту 949А «Антей» призначалися для знищення авіаносних з'єднань і були продовженням відповіді СРСР на прийняття на озброєння у США атомних авіаносців класу Німіц.

Конструкція

Корпус

Двокорпусні, відстань між легким і міцним корпусами становить 3,5 м, що дає значний запас плавучості (30 %) і додатковий захист від підводних вибухів. Міцний корпус розділений на десять відсіків. Човни проєкту здатні лягати на ґрунт. Через специфічну форму корпусу ці човни на флоті називали «батонами».

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

Система прийняття, обробка інформації з супутників і видача цілевказівки для використовування ракетного озброєння, встановлена на човнах проєкту, проєктувалося в київському НВО “Квант”.

Озброєння

24 ракети 3М-45 комплексу П-700 «Граніт» є головним озброєнням човнів. Контейнери з двома ракетами розташовані в два ряди у середній частині човна з обох сторін поза міцним корпусом під кутом 40-45°, котрі закриваються кришками-обтічниками.

Торпедне озброєння представлене 2-ма 650-мм і 4-ма 533-мм торпедними апаратами. В боєкомплект входять 8-12 ракето-торпед,

Ремонти і модернізації

Розроблений ЦКБ «Рубін» проєкт модернізації з метою заміни ракетного комплексу П-700 «Граніт» на більш сучасний П-800 «Онікс».

Оцінка проєкту

Човни проєкту є найчисленнішим класом кораблів, котрі мають на озброєнні ракети «Граніт» і вони є лідерами за кількістю пускових установок на одному носії. Сьогодні човни проєкту 949А, разом з бомбардувальниками ТУ22М3 авіації ВМФ Росії є головним засобом протидії ударним авіаносним групам ВМС США.

Представники

Назва	Заводський номер	Закладений	Спущений на воду	Прийнятий флотом	Виведений з флоту
К-148 «Краснодар»	618	22 липня 1982	3 березня 1985	30 вересня 1986	28 липня 1998
К-173 «Красноярськ»	618	4 серпня 1983	27 березня 1986	31 грудня 1986	13 квітня 1999
К-132 «Іркутськ»	619	8 травня 1985	29 грудня 1987	30 грудня 1988	ТОФ, в ремонті
К-119 «Воронеж»	636	25 лютого 1986	16 грудня 1988	29 грудня 1989	з 2020 року у резерві
К-410 «Смоленськ»	637	9 грудня 1986	20 січня 1990	22 грудня 1990	ТОФ, в резерві
К-442 «Челябінськ»	638	21 травня 1987	18 червня 1990	28 грудня 1990	ТОФ, в резерві
К-456 «Твер»	649	9 лютого 1988	28 червня 1991	18 серпня 1992	ТОФ
К-266 «Орел»	650	19 січня 1989	22 травня 1992	30 грудня 1992	ПФ
К-186 «Омськ»	651	13 липня 1989	10 травня 1993	15 грудня 1993	у строю
К-141 «Курськ»	662	22 березня 1990	16 травня 1994	20 січня 1995	12 серпня 2000 загинув
К-150 «Томськ»	663	27 серпня 1991	20 липня 1996	30 грудня 1996	ТОФ, в ремонті
К-329 «Бєлгород»	664	24 липня 1992	23 квітня 2019	грудень 2021 (планується)	на заводських випробуваннях
К-135 «Волгоград»	676	2 серпня 1993	—	1998 році знятий з виробництва, законсервований	розібраний на метал; частково використаний для будівництва інших АПЧ