|
Підводні човни проєкту 949 «Граніт»
Підводні човни проєкту 949 «Граніт» — серія радянських атомних підводних човнів (ПЧАРК), здатних нести крилаті ракети. При проєктуванні використовувалися технічні напрацювання від створення проєкту 661 «Анчар». Побудовано і передано флоту 2 човни цього проєкту. Планувалося побудувати 20 човнів, подальше виробництво продовжилося за покращеним проєктом 949A «Антей». Човни 949 проєкту призначалися для знищення авіанесучих з'єднань і були відповіддю СРСР на прийняття на озброєння у США атомних авіаносців класу Німіц. ІсторіяКонструкціяКорпусДвокорпусні, відстань між легким і міцним корпусами становить 3,5 м, що дає значний запас плавучості (30 %) і додатковий захист від підводних вибухів. Міцний корпус розділений на десять відсіків. Човни проєкту здатні лягати на ґрунт. Через специфічну форму корпусу ці човни на флоті називали «батонами». Радіоелектронне і гідроакустичне обладнанняСистема прийняття й обробки інформації з супутників і видача цілевказань для використовування ракетного озброєння, встановлена на човнах проєкту, проєктувалася у київському НВО “Квант”. Озброєння24 ракети 3М-45 комплексу П-700 «Граніт» є головним озброєнням човнів. Контейнери з двома ракетами розташовані в два ряди у середній частині човна з обох сторін поза міцним корпусом під кутом 40-45°, котрі закриваються кришками-обтікачами. Торпедне озброєння представлене 2-ма 650-мм і 4-ма 533-мм торпедними апаратами. В боєкомплект входять 8-12 ракето-торпед. Представники
Утилізація човнів проєкту проводилася за кошти Великої Британії і Норвегії. Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
