Підводні човни проєкту 658

Підводні човни проєкту 658 (658М)
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1959—1962 рр (8 човнів)
Виведений зі складу флоту 1987—1991 рр
Проєкт
Тип ПЧ Підводний човен атомний з балістичними ракетами
Розробник проєкту ЦКБ МТ «Рубін»
Головний конструктор Ковалів С. М.
Класифікація НАТО Hotel-I, II
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 15 вузлів (29 км/год)
Швидкість (підводна) 26 вузлів (50 км/год)
Робоча глибина занурення 240 м
Гранична глибина занурення 300 м
Автономність плавання 50 діб
Екіпаж 104—114 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 114 м
Ширина корпусу найб. 9,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,68 м
Водотоннажність надводна 4039 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		Носові ТА: 4 калібру 533-мм (торпед), 2 калібру 400-мм (6 торпед)

Кормові ТА: 2 калібру 400-мм (6 торпед)

Ракетне озброєння Комплекс Д-2 з трьома ракети Р-13 (проєкт 458). Комплекс Д-4 з трьома ракетами Р-21 (проєкт 658М)

Підводні човни проєкту 658 (658М) — тип експериментально-бойового підводного човна атомного з ракетами балістичними, атомних ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення, озброєних трьома ракетами Р-13 (п. 658) або ракетним комплексом Д-4 з 3-ма балістичними ракетами Р-21 (п. 658М).

Історія

25 серпня 1956 року була прийнята постанова уряду про розробку атомного підводного ракетоносця для ракет Р-11ФМ і Р-13 (від першої ракети пізніше відмовилися). За основу були взяті перші радянські атомні підводні човни проєкту 627. Основною відмінністю була врізка в корпус атомного торпедного човна відсіку дизельних човнів з ракетами балістичними проєкту 629.

Конструкція

Корпус

Міцний корпус на більшій частині довжини човна мав циліндричну форму, котра на закінченнях переходила в конусоподібну. Відмінним був тільки четвертий (ракетний) відсік, виконаний у формі «вісімки», з розпірною горизонтальною платформою, котра ділила відсік на верхні я нижню частину.

Міцний корпус поділявся поперечними перегородками на 10 відсіків:

  1. торпедний;
  2. акумуляторний;
  3. центральний пост;
  4. ракетний;
  5. дизельний;
  6. реакторний;
  7. турбінний;
  8. електродвигунний;
  9. допоміжних механізмів;
  10. кормовий.

Енергетичне обладнання

Два водо-водяних реактори ВМ-А розміщені один біля одного в діаметральній площині човна з парогенераторами і турбозубчатими агрегатами 60-Д. Система руху двовальна двогвинтова. Проєктом було передбачено також і два електродвигуна «підкрадання» ПГ-116 по 450 к.с.і два дизель-генератори ДГ-400 з дизелями М-820

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

Озброєння

Тоннаж човна дозволяв нести тільки три ракети Р-13 і в один ряд. Запуск ракет був можливим тільки з надводного положення. Ракета Р-13 комплексу Д-2 мала масу 13745 кг, довжину 11,8 м, діаметр корпусу 1,3 м, розмах стабілізаторів 1,9 м, була оснащена ядерною головною частиною (ГЧ) потужністю 1 Мт і масою 1600 кг, дальність стрільби 600 км з відхиленням влучності до 4 км.

Паливо ТГ-02 (суміш ксилідіну і триетиламіну) було розміщене окремо від кожної ракети в спеціальних ємностях поза міцним корпусом і подавалося в ракету перед стартом. Окислювач АК-27І (розчин чотириокису азоту в концентрованій азотній кислоті). Пуск трьох ракет відбувався протягом 12 хвилин після спливання човна.

Потреба спливання для запуску ракет суттєво знижувала бойові можливості ракетоносця, тому при модернізації човнів за проєктом 658М були встановлені інші пускові установки СМ-87-1 для ракет Р-21 комплексу Д-4 з підводним стартом. Ракета Р-21 була рідкопаливна з стартовою масою 19,7 м, висота 14,2 м, діаметр корпусу 1,3 м. Вона могла переміщати бойовий блок масою 1200 кг на відстань 1400 км, з влучністю до 2,8 км. Пуск здійснювався з глибин 40-60 м при швидкості 2-4 вузли (4-8 км). Стрільба трьох ракет відбувалася за 10 хв.

Представники

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
К-19 901 17 жовтня 1958 11 жовтня 1959 12 листопада 1960 19 квітня 1990
К-33[en] 902 9 лютого 1959 6 серпня 1960 24 грудня 1960 16 вересня 1987
К-55[ru] 903 5 серпня 1959 18 серпня 1960 27 грудня 1960 14 березня 1989
К-40[ru] 904 6 грудня 1959 18 вересня 1960 27 грудня 1960 12 жовтня 1986
К-16[ru] 905 5 травня 1960 31 липня 1961 28 грудня 1962 14 березня 1989
К-149 907 12 квітня 1961 20 липня 1962 27 жовтня 1962 24 червня 1991
К-178 908 11 вересня 1961 1 квітня 1962 8 грудня 1962 19 квітня 1990

Див. також

Примітки

Посилання

Література

  • Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7.
  • Справочник «Подводные лодки России», том IV, часть 1, 1ЦНИИ МО РФ (кораблестроения ВМФ), ЦКБ «Рубин», СПБ, 1996 год.
  • Norman Polmar und Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945—2001. Potomac Books Inc., 2003, ISBN 978-1-57488-594-1 (englisch)
  • CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256.
  • PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 — Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353.
  • Jan Radziemski, «Hiroszima» i jej siostry. Historia atomowych okrętów podwodnych projektu 658 w: Okręty Wojenne nr 6/2003, ISSN 1231-014X